Лаура Сінтія Черняускайте (; 8 грудня 1976, Вільнюс) — сучасна литовська письменниця, поетеса, драматургиня та журналістка, лауреатка Літературної премії Європейського Союзу 2009 року.

Життєпис Розпочинає літературну діяльність ще під час навчання у гімназії Сенвагес (Senvagės gimnazija; до 1993 року — вільнюська середня школа № 44), де її підтримувала вчителька литовської мови й літератури:

1993 року перемогла у республіканському конкурсі юних філологів, здобувши диплом першого ступеня за найкращу учнівську прозу. Її першу книгу — збірку оповідань «Три дні перед дверима коханої» (Trys paros prie mylimosios slenksčio) — 1994 року видала Литовська спілка письменників (Lietuvos rašytojų sąjunga).

Вступила на навчання за спеціальністю «Телевізійна режисура» до Литовської академії музики та театру, однак покинула цю освіту. 1996 року вступає на литовську філологію до Вільнюського університету.

У 1998-2002 роках працює у різних ЗМІ, серед яких сімейний часопис Malonumas («Утіха»), часопис для дітей і юнацтва Genys («Дятел») і часопис для молодих мам Tavo vaikas («Твоя дитина»).

2000 року дебютувала як драматургиня з п'єсою «Звільніть золоте лоша» (Išlaisvinkit auksinį kumeliuką). Твір у 2001 році переміг у конкурсі філологічного факультету Вільнюського університету й столичного Театру Ельфів (Elfų teatras), який поставив цю п'єсу на своїй сцені.

Брала участь у робітні для молодих драматургів під час міжнародного театрального фестивалю Боннське Бієнале (Bonner Biennale) 2002 року.

2003 року вийшла друком її збірка короткої прози та драматургії «Люче ковзає» (Liučė čiuožia). Наступного року чільний твір цієї книги здобуває нагороду під час театрального фестивалю Theatertreffen у Берліні, де драму представлено під назвою Lusy auf Eis або Lusy is Skating. В Україні ця п'єса відома за різними назвами: «Скользящая Люче» (російський переклад; є серед театральних праць Анатолія Падуки), «Світла Люче», «Мерехтлива Люче» чи «Л. Ю. Ч. Е.» (вистава режисера Степана Пасічника у Харківському драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка 2008 року). У перекладі українською 2020 року п'єса Liučė čiuožia отримала назву «Ковзанка».

Від 2004 року є членкинею Литовської спілки письменників (Lietuvos rašytojų sąjunga).

Її перший роман «Дихати на мармур» (Kvėpavimas į marmurą) видано у 2006 році. Книга порушує теми сексуального насильства щодо дітей, самогубства та труднощів всиновлення. За цей твір письменниця здобула Літературну премію Європейського союзу 2009 року. Однойменну екранізацію роману здійснила режисерка Гєдре Бейнорюте (Giedrė Beinoriūtė). У Литві стрічка вийшла на екрани навесні 2018 року. Наприкінці того ж року фільм демонструвався на Мінському міжнародному кінофестивалі «Лістапад» під російськомовною назвою «Согревая мрамор».

2008 року видає другий роман «Бенедиктові пороги» (Benedikto slenksčiai; литовською перегукується з назвою першої книги авторки — там також є слово slenkstis, тобто «поріг») про дорослішання юнака. Книгу нагороджено Премією Казімєраса Баренаса (Kazimiero Barėno premija).

Третій роман — «Медовий місяць» (Medaus mėnuo) вийшов друком 2011 року, його відзначено Премією Юрги Іванаускайте (Jurgos Ivanauskaitės premija) у 2012 році.

2012 рік приносить їй Премію Антанаса Вайчулайтіса (Antano Vaičiulaičio premija) за новелу «Безневинний» (Nekaltutis).

2018 року був виданий роман «Криниця» (Šulinys), де провідними мотивами є дослідження несвідомого, стосунків матерів з дітьми й того, як «жертва стає катом».

Її твори перекладено словенською, болгарською, італійською, англійською та іншими мовами, а 2018 року часопис 8 diena («Восьмий день») представляє письменницю яко «авторку одинадцяти книг і лауреатку шести літературних премій».

Переклад двох її п'єс українською здійснила Беатріче Белявців, їх опубліковано у Видавництві Анетти Антоненко, а драму «Ковзанка» представляв режисер Дмитро Захоженко у львівському Театрі Лесі Українки під час серії перформативних читань «Книжка на сцені» 2020 року.

Її чоловік — літературний критик, письменник Регімантас Тамошайтіс (Regimantas Tamošaitis), з яким вони познайомилися у Вільнюському університеті.

Переклади творів українською «Звільніть золоте лоша. Ковзанка» (Išlaisvinkit auksinį kumeliuką, 2001; Liučė čiuožia, 2003) — переклад Беатріче Белявців, Видавництво Анетти Антоненко, 2020 рік ISBN 978-617-7654-45-1

Примітки

Посилання Досьє на ресурсі Литовської спілки письменників . Інтерв'ю «Лаура Сінтія та її життя» (Laura Sintija ir jos gyvenimas) на ресурсі журналістки Елени Тервідите (Elena Tervidytė; 2008). Сторінка на ресурсі Літературної премії Європейського союзу. Новели «Утрачене немовля» (Pražuvęs kūdikis) і «Безневинний» (Nekaltutis) на ресурсі «Тексти» (Tekstai; 2011). Інтерв'ю та уривок з роману «Дихати на мармур» на ресурсі «Углиб Балтики» (Deep Baltic; 01.12.2016). Уривок з роману «Криниця» (Šulinys; The Well) в англійському перекладі Медейне Трібіневічюс (Medeinė Tribinevičius) у мережевому часописі литовської літератури «Вільнюс ревю» (Vilnius Review; 11.10.2018). Уривок з п'єси «Звільніть золоте лоша» (Išlaisvinkit auksinį kumeliuką) в українському перекладі Беатріче Белявців на ресурсі «Читомо» (29.09.2020).