І́кавиця, або і́кавська вимова (; ) — один із двох стандартних типів вимови сербохорватської мови. Притаманний переважно діалектам, поширеним в центральній Далмації, які зараховують до хорватської мови (у мовному розумінні це південночакавський та південнозахідний істрійський діалекти чакавського наріччя),Кречмер А. Г., Невекловский Г. Сербохорватский язык (сербский, хорватский, боснийский языки) // Языки мира. Славянские языки. — М.: Academia, 2005. — 62 с. — ISBN 5-87444-216-2. а також на півночі Воєводини, який зараховують до сербської мови (у мовному розумінні це діалекти північної частини штокавського ареалу).Lisac J. Čakavsko narječje // Hrvatska dijalektologija 2. — Zagreb: Golden marketing — Tehnička knjiga, 2009. — 191 p. — ISBN 978-953-212-169-8. На відміну від екавиці та ієкавиці, ця вимова вважається діалектною і не має офіційного статусу в жодній мовній нормі сербохорватської. Визначальною рисою є вимова i на місці праслов'янського *ě, що притаманно також українській мові.
Приклад Українська Екавиця Ієкавиця Ікавиця вітер vetar vjetar vitar молоко mleko mlijeko mliko хотіти hteti htjeti htiti стріла strela strijela strila Але: стрілка (невелика стріла) strelica strilica
Примітки