Іван Олексійович Вепхвадзе (; , — , ) — грузинський, радянський живописець, Заслужений діяч мистецтв Грузинської РСР (наказ 24 лютого 1941 року № 338), Народний артист Грузинської РСР, нагороджений орденом Трудового Червоного прапора, член Спілки художників СРСР.
Біографія Народився 25 січня 1888 року у сім'ї дрібного торговця.
З дитинства прагнув до малювання і батьки всіляко сприяли розвитку мистецьких навичок. Спочатку займався у художників-самоучок: Григорьянца, Зазіашвілі. Після чого починає самостійну творчу роботу, пише кіноплакати.
У 1924 році Гіго Габашвілі звернув увагу на талановито виконані кіноплакати, розшукав художника і направив його до Академії мистецтв. Там Іван Вепхвадзе навчався до 1927 року.
У 1929 році ним оформлено Зоологічне відділення Державного музею Грузії.
Писав портрети, міські пейзажі, жанрові картини
Працював у жанрі портрета та історико-революційному жанрі в радянський час.
Навчався у Тифліській Академії мистецтв (1924—1927) у Георгія Габашвілі.
Створив твори, присвячені історії СРСР. Він працював у жанрі портрета, пейзажу, жанрової картини і кіноплаката.
Автор книги «Спогади і портрети». Книга написана грузинською мовою й описує дитячі та юнацькі роки до 1914 року. Там же він описує своїх сучасників — художників.
Помер 13 січня 1971 року.
Похований у Дідубійському пантеоні письменників і громадських діячів.
Син Олексій Іванович Вепхвадзе
Онук Джованні (Іван) Олексійович Вепхвадзе
Правнуки Доменіка і Бруно Вепхвадзе, обидва художники
Виставкова діяльність Іван Вепхвадзе — постійний учасник республіканських та всесоюзних виставок. Брав участь у виставках з 1927 року. Член «Товариства грузинських художників» 1924—1927; «Асоціація художників революції (РЕВМАС)» з 1929 (співзасновник).
Важливі виставки: «Індустрія соціалізму», Москва, 1939; «Всесоюзна художня виставка», Москва, 1950.
Для грузинського павільйону Всесоюзної сільськогосподарської виставки у Москві 1939 р. була написана велика композиція: «Першотравнева демонстрація в 1901 році»«Художники Советской Грузии», издание Худфонда Грузии, Тбилиси 1941 год.. Був нагороджений грамотою і червоним патефоном (патефон є в наявності у нащадків художника, оповідання Джованні Вепхвадзе «Червоний патефон» )
Творчість Галерея художника на сайті Артлиб
Нагороди Заслужений діяч мистецтв Грузинської РСР — наказ 24 лютого 1941 року № 338 (фото) Орден «Трудового Червоного прапора» 15 квітня 1941 року (книжка -орден) Медаль «За оборону Кавказу» 28 листопада 1945 року (посвідчення і медаль) Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні» 24.02.1946 (книжка-медаль) Нагрудний значок «Відмінник культурного шефства над збройними силами СРСР» — 1 квітня 1965 (книжка-значок)
Публікації Вепхвадзе Иван. Буклет. Серия «Художники Грузии», Тбилиси,1958 «В мастерской художников Вепхвадзе — отца и сына». — газета «Вечерний Тбилиси», 1966, 16 апреля Каталог выставки картин заслуженного деятеля искусств Груз. ССР художника И.Вепхвадзе. Тбилиси, 1948. Грузинською мовою Каталог картин заслуженного деятеля искусств Груз. ССР Ивана Алексеевича Вепхвадзе. Союз художников Груз. ССР. Художественный фонд Груз. ССР. Вступительная статья И.Урушадзе. Тбилиси, 1964. На груз. и русск. яз. Канделаки Г. Многие годы — тема единая. — «Советская культура», 1969, 22 апреля. Квасхвадзе Ш. Путь художника. — «Литературули газети», Тбилиси, 1964. 22 мая. Грузинською мовою Меликишвили Н. Путь художника. — «Вечерний Тбилиси», 1968, 10 февраля Портной С. Велика наша любовь. — «Вечерний Тбилиси», 1969, 3 марта. Элиашвили Н. На выставке художника И.Вепхвадзе. — «Ахалгазрда комунисти», Тб., 1964, 12 мая. Грузинською мовою
Додаткова література
Примітки
Посилання Велика радянська енциклопедія. Друге видання, том 7, стор 472 (1951 рік)