Курт Кляйнрат (; 14 червня 1899, Ганновер — 29 червня 1968, Берлін) — німецький військово-повітряний діяч, генерал-лейтенант люфтваффе.
Біографія Під час Першої світової війни 29 листопада 1916 року вступив добровольцем в 46-й польовий артилерійський полк. З березня 1917 року воював в 17-му піхотному гарматному полку, 9 жовтня 1917 року важко поранений. У липні-вересні 1918 року навчався в артилерійському училищі в Беверлоо. Потім служив в артилерії.
15 травня 1920 року демобілізований, але 1 листопада 1923 року знову прийнятий на службу в рейхсвер. Закінчив офіцерські курси в артилерійському училищі в Ютербозі (1924), а з жовтня 1924 по травень 1925 року пройшов секретні льотні курси. З 1 квітня по 30 листопада 1928 року проходив підготовку на секретних курсах льотчиків-спостерігачів в СРСР (в цей час він офіційно значився у відставці). З 1 грудня 1928 року — радник з авіації в штабі 1-го кавалерійського полку. 1 листопада 1929 року переведений в 2-й артилерійський полк, з 1 серпня 1930 року — ад'ютант 2-го дивізіону. З 1 червня 1933 року — радник для особливих доручень при штабі 1-ї кавалерійської дивізії. 1 грудня 1933 року переведений в люфтваффе. У 1935-36 роках виконував обов'язки дипломатичного кур'єра МЗС між Берліном і Токіо. З 1 березня 1936 року — начальник навчального штабу розвідувальної авіації в Ютербозі, з 1 жовтня 1936 року — командир 3-ї групи 2-ї навчальної ескадри.
З 1 квітня 1939 року — начальник оперативного відділу штабу командувача армійською авіацією, з 30 вересня 1939 року — начальник штабу 2-ї авіаційної області (з 18 травня 1940 по 15 січня 1941 року — авіаційної області «Голландія»). 1 жовтня 1941 року призначений начальником 6-го відділу (озброєння) Генштабу люфтваффе. З 1 липня 1944 року виконував обов'язки командира 2-го авіакорпусу. З 1 вересня 1944 року — командир 1-ї навчальної авіадивізії. 9 грудня 1944 року призначений офіцером для особливих доручень при ОКЛ, а 12 квітня 1945 року — знову командиром 1-ї навчальної авіадивізії. 3 травня 1945 року взятий в полон американськими військами. 30 жовтня 1947 року звільнений.
Звання
Фанен-юнкер-єфрейтор (11 червня 1917) Фанен-юнкер-унтерофіцер (13 червня 1917) Фенріх (13 червня 1918) Лейтенант (17 липня 1918) Оберлейтенант (1 листопада 1922) Гауптман (1 жовтня 1933) Майор (1 серпня 1936) Оберстлейтенант (1 квітня 1939) Оберст (1 червня 1941) Генерал-майор (1 березня 1943) Генерал-лейтенант (1 липня 1944)
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу (3 листопада 1917) Нагрудний знак «За поранення» в чорному (20 серпня 1918) Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) 2-го класу (8 листопада 1918) 1-го класу (1 грудня 1918) Почесний хрест ветерана війни з мечами (1934) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років; 2 жовтня 1936) — отримав 3 нагороди одночасно. Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу (1 жовтня 1941) Орден Хреста Свободи 1-го класу з мечами (Фінляндія; 24 жовтня 1943)
Література
Залесский К.А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. М.: Яуза-Пресс, 2005, ISBN: 5699137688
Посилання
Біографічні дані і фотографія Кляйнрата. Нагороди.