Козачка чотириплямаЗаморока А. М., Михайлюк-Заморока О. В. (2023) Пропозиції щодо уніфікації і застосування національної номенклатури найменувань скрипунових (Coleoptera: Cerambycidae) із фавни України та деяких екзотів. Частина ІІІ: підродини тонкохвісткові (Lepturinae) й коротові (Necydalinae). Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 39: 161—170. https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.161-170 (Pachyta quadrimaculata (Linnaeus, 1758)) — вид жуків з родини Скрипунових.
Поширення Козачка чотирипляма — бореально-альпійський вид, поширений в гірських системах Європи, Росії, на Кавказі та півночі Євразії.
В Україні Козачка чотирипляма звичайний вид у Карпатах і дуже поодиноко трапляється на ПоліссіZamoroka A.M. (2022) The longhorn beetles (Coleoptera, Cerambycidae) of Ukraine: Results of two centuries of research. Biosystem diversity, 30 (1): 46-74. DOI: https://doi.org/10.15421/012206Zamoroka A.M. The longhorn beetles (Coleoptera: Cerambycidae) of the Eastern Carpathian Mountains in Ukraine. Munis Entomology & Zoology, 2018, 13 (2): 655-691.. В історичних джерелах відомо кілька випадків знаходження виду у північній частині ПоділляZamoroka, A.M., Panin, R. Yu., Kapelukh, Y. I. & Podobivskiy, S. S. 2012. The catalogue of the longhorn beetles (Coleoptera: Cerambycidae) of western Podillya, Ukraine. Munis Entomology & Zoology, 7 (2): 1145-1177.
Екологія У Карпатському регіоні приурочений до смерекових лісів, де широко розповсюджений й часто трапляється на квітах гадючника в'язолистого та арункусу звичайного. Літ триває з кінця червня до кінця серпня. Чисельність, відносно інших видів вусачів, сягає 2-3%.
Морфологія
Імаго Жуки середнього розміру, довжиною тіла 11-20 мм. Передньоспинка вкрита дрібними волосками, поцятковано-зморшкувата; надкрила, як у самців, так і в самок, жовті з двома чорними плямами на кожному, сильно зморшкуваті тільки у першій третині. Іноді верхні плями зникають і залишаються лише нижні. Тіло чорного кольору.
Личинка У личинки по обидві сторони голови наявні три основні вічка. Верхня губа овально-поперечна. Наличник трапецієподібний. Мандибули видовжені, на вершині косо зрізані. Ноги добре розвинені. Пронотум дуже маленький слабо помітний. Дорзальні мозолі з двома поперечними валиками кожен. Дев'ятий терґіт черевця на верхівці витягнений у зубець. Довжина личинки — 30 мм.
Життєвий цикл Личинка розвивається у тонких коренях всохлих хвойних дерев та їхніх пеньків. Заляльковування відбувається у ґрунті. Самки відкладають від 100 до 400 яєць, невеликими групами, на поверхню кори або у тріщини. Життєвий цикл триває два роки.
Примітки
Література Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43 Загайкевич І. К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47; Загайкевич І. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.; Заморока А. М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112–127; Заморока А. М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251–252; Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131–132; Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43; Nowicki M. Verzeichniss galizischer Käfer // Beitrage zur Insektenfauna Galiziens. — Krakow, 1873. — S. 7-52.
Посилання http://www.biolib.cz/en/taxon/id11198/ http://www.cerambyx.uochb.cz/pachyta.htm http://www.cerambycoidea.com/foto.asp?Id=388