Церква Пресвятої Трійці в Нижбірку — парафія і храм греко-католицької громади Копичинецького деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в селі Нижбірок Чортківського району Тернопільської области.
Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний номер 1869)Лист Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини № 326 від 20 жовтня 2021 року..
Історія церкви У давнину парафіяльна церква, що знаходилася в частині села, званій Кут, була невеликою та дерев'яною. Коли вона почала руйнуватися, вирішили побудувати нову. Сьогодні біля церкви стоїть стара дерев'яна дзвіниця, збудована без жодного цвяха, лише на дерев'яних кілках.
У 1697 році церкву відновили на так званому Передмісті, використавши освячений фундамент старого храму та господарський будинок, наданий паном Гольфнаком. Відтоді парафія і храм належали до Української Греко-Католицької Церкви. У 1897 році церкву реконструювали.
До 1946 року парафія і церква були греко-католицькими. У 1946–1994 роках вони належали до РПЦ. У 1994 році за ініціативи о. Олега Маліброли та з одностайної згоди прихожан парафія повернулася в лоно УГКЦ.
У 2004–2007 роках храм був суттєво реконструйований, а парафіяни збудували нову дзвіницю.
28 травня 2007 року оновлений храм, іконостас, престол, кивот та тетрапод освятив владика Іриней Білик.
У 2011 році під час канонічної візитації Апостольський Адміністратор Бучацької єпархії Дмитро Григорак освятив Хресну дорогу навколо церкви.
У 2012 році біля храму спорудили фігуру Воскресіння Христового, а наприкінці 2013 року під старою дзвіницею змонтували Різдвяну шопку.
На парафії діють: братство «Шанувальників Пресвятого Серця Ісусового» спільнота «Матері в молитві» Вівтарна дружина
Парохи о. Стадник, о. Темніцький, о. Січинський Лукіян(дід Мирослава Січинського)(1819 - 26/10/1875) о. Антон Шанковський (1887—?, помер у 1915), о. Северин Шанковський (1915—1941), о. Антонів, о. Василь Павлик (1952—1982), о. Олег Маліброла (1982—1996), о. Методій Бачинський (1996—2000), о. Богдан Барицький (2000—2005), о. Володимир Стадник — (з 2005 і до сьогодні).
Примітки
Джерела