Тадеуш Ковальський (; 31 травня 1894, Львів — 1940, Харків) — футболіст і фігурист, капітан артилерії польської армії, жертва катинської різанини.

Життєпис Син Мечислава та Емілії, уродженої Кубала. Служив у легіонах у 1-му артилерійському полку Легіонів, потім в австрійському 124-му полку важкої артилерії.

Після закінчення війни з більшовиками служив у 5-му польовому артилерійському полку у Львові. 1 грудня 1924 року Президент Республіки Польща Станіслав Войцеховський на прохання міністра військових справ генерал-майора Владислав Сікорський підвищив його до звання капітана за вислугою років 15 серпня 1924 року та 3-го місця в корпусі професійних артилерійських офіцерівDziennik Personalny M. S. Wojsk. Nr 131 z 17.12.1924 r. . У 1928 році переведений на іншу посаду, від 1932 року служив у Командуванні корпусного округу № VI у Львові.

Капітан Ковальський брав участь у вересневій кампанії 1939 року у Львівському міському командуванні. Після того, як його заарештувала радянська влада, ув'язнений у Старобільській тюрміAndrzej Leszek Szcześniak Katyń. Lista ofiar i zaginionych jeńców obozów Kozielsk, Ostaszków, Starobielsk. — Warszawa: Alfa, 1989. — S. 318. — ISBN 83-7001-294-9. . Навесні 1940 року убитий співробітниками НКВС у Харкові та похований у П'ятихатках. З 17 червня 2000 року перепохований на кладовищі жертв тоталітаризму у Харкові.

Міністерство національної оборони Польщі рішенням № 439/ПН від 5 жовтня 2007 року посмертно підвищив його до звання майораРішення Міністра національної оборони № 439/ПОН від 5 жовтня 2007 року про підвищення офіцерів польської армії, вбитих у Катині, Харкові та Твері, до наступних вищих офіцерських чинів. Рішення не опублікували в Офіційному віснику Міністерства національної оборони.. Підвищення було оголошено 9 листопада 2007 року в Варшаві під час церемонії «Ми пам’ятаємо Катинь — святкуємо пам’ять героїв».

Спортивна кар'єра Одночасно з військовою кар'єрою займався декількома видами спорту. У 1910–1928 роках виступав за футбольну команду СК «Чарні» (Львів), але найбільших успіхів досяг у фігурному катанні. У парі з сестрою Генрика Білора, гравця футбольної команди СК «Чарні» (Львів), Зоф'єю БілорБрат Зоф'ї Білор, Генрик, польський військовик, жертва Катинської трагедії 1940 року, дев'ять разів виборював титул чемпіона Польщі серед спортивних пар (1927—1935). У 1933 році виграв чемпіонат Словаччини, організований в Остраві, а потім змагання у Празі. 1934 року стали призерами чемпіонату Європи з фігурного катання, що проходив в австрійському місті Зеефельд-ін-Тіроль, виборовши бронзову медаль і таким чином стали першими в історії призерами від Польщі у парному фігурному катанні. На чемпіонаті світу з фігурного катання, що проходив в норвезькому Осло у 1934 році, пара Зофія Білорувна / Тадеуш Ковальський посіли 4-те місце, а наступного, 1935 року на чемпіонаті світу з фігурного катання, що проходив в угорському Будапешті — 5-те місце. Як фігурист, Тадеуш Ковальський виступав у кольорах Львівського ковзанярського товариства.

Досягнення Фігурне катання — із Зоф'єю Білор

Змагання 1927 1928 1929 1930 1931 1932 1933 1934 1935Міжнародні Чемпіонат світу 4 5 Чемпіонат Європи 3 Національні Чемпіонат Польщі 1 1 1 1 1 1 1 1 1

Відзнаки Хрест Незалежності (6 червня 1931) Хрест Хоробрих (тричі) Срібний Хрест Заслуги (19 березня 1931)

Примітки

Посилання Bogdan Tuszyński Przerwany bieg. — Warszawa, 1993. Rocznik Oficerski 1924, Ministerstwo Spraw Wojskowych, Oddział V Sztabu Generalnego Wojska Polskiego. — Warszawa, 1924. — S. 646, 746. Rocznik Oficerski 1928, Ministerstwo Spraw Wojskowych. — Warszawa, 1928. — S. 379, 464. Rocznik Oficerski 1932, Biuro Personalne Ministerstwa Spraw Wojskowych. — Warszawa 1932. — S. 187, 468. Księga Cmentarna Polskiego Cmentarza Wojennego: Charków / Opracował zespół Jerzy Ciesielski, Zuzanna Gajowniczek, Gra¿yna Przytulska, Wanda Krystyna Roman, in. — Rada Ochrony Pamięci Walk i Męczeństwa, 2003. — S. 254. — ISBN 83-916663-5-2.