Пульсар Галса — Тейлора (також відомий як PSR B1913+16 або J1915+1606) — пульсар у сузір'ї Орла, який являє собою подвійну зоряну систему, що складається з приблизно однакових за масою зір, близько . Виявлений Расселом Галсом і Джозефом Тейлором у 1974 році під час спостережень на радіотелескопі обсерваторії Аресібо; їх відзначено Нобелівською премією з фізики в 1993 році з формулюванням «за відкриття нового типу пульсарів, що дало нові можливості для вивчення гравітації». Обертання зір відбувається по витягнутих еліптичних орбітах (ексцентриситет близько 0,617), навколо спільного центра мас (період обертання 7,75 години, мінімальне зближення в системі в періастрі , максимальне віддалення в апоастрі ). Одна із зір системи — нейтронна, її період обертання близько 17 об/с (виходячи з вимірюваного періоду імпульсу випромінювання ). При цьому середня швидкість руху по орбіті близько .
Орбітальний період обертання скорочується на 76 ± 0,3 мкс за рік (або на 2,402·10−12 секунди за секунду). Ця величина з точністю до 0,2 % узгоджується з розв'язками рівнянь загальної теорії відносності (ЗТВ), що описують втрату енергії зоряної пари, обумовлену гравітаційним випромінюванням. ЗТВ передбачає зменшення орбітального періоду на 75,8 мкс/рік. Зіткнення цих зір станеться приблизно через .
Ще одним ефектом, що впливає на рух пульсара, є так звана геодезична прецесія, тобто повертання моменту імпульсу тіла, що обертається при паралельному перенесенні у викривленому просторі-часі. Вплив геодезичної прецесії в цьому випадку призводить до повороту осі обертання пульсара з періодом близько 300 років. У зв'язку з цим зазначалосяM. Kramer, Astrophys. J. 509 (1998) 856., що пучок випромінювання, можливо, перестане «зачіпати» Землю близько і пульсар стане для нас невидимим у радіодіапазоні.
Крім того, у цій системі було виміряно обертання періастру, аналогічне (але в 36 000 разів сильніше) зсуву перигелію Меркурія. Швидкість обертання періастру становить 4.22663 градуса на рік, що повністю узгоджується з ЗТВ. Виміряно також сповільнення ходу часу на рухомому тілі (ефект спеціальної теорії відносності) і гравітаційне червоне зміщення в полі тяжіння (наслідок принципу еквівалентності).
Об'єкт є одним із кандидатів для виявлення випромінюваних ним гравітаційних хвиль.
Див. також PSR J0737−3039 Einstein@Home Подвійний пульсар
Примітки
Посилання Нобелівська премія 1993 р. з фізики — астрономам К. А. Постнов / Всесвіт і Ми The Binary Pulsar PSR 1913 + 16 JM Weisberg and JH Taylor, Relativistic Binary Pulsar B1913 + 16: Thirty Years of Observations and Analysis, July 2004.