Альфа Ібрагім II (д/н —бл. 1849) — 8-й альмамі імамату Фута-Джаллон в 1839—1842 роках.
Життєпис Походив з клану Альфайя. Син альмамі Абдулая Бадемби. Про молоді роки обмаль відомостей. 1839 року після смерті альмамі Бубакара I обраний новим володарем імамату.
Продовжив політику на підтримку марабутів та суфіїв з ордену Тіджанія. Також почав надавати допомогу вождям-мусульманам племен фульбе в державі Каабу, провокуючи там внутрішній розгардіяш.
Водночас дотримувався мирних відносин із кланом Сорійя. У 1842 році поступився владою (відповідно до відновленої угоди 1799 року) представникові клану Сорійя — Бакарі Сорі.
1849 року невдоволений посиленням влади Умару Сорі та його наміром не залишати посаду після 2 років каденції Альфа Ібрагім повстав. Втім був швидко переможений і загинув.
Джерела Isichei, Elizabeth (1997). A History of African Societies to 1870. Cambridge University Press. p. 301. Sanneh, Lamin O. (1997). The Crown and the Turban: Muslims and West African Pluralism. Basic Books. Thornton, John (1998). Africa and Africans in the Making of the Atlantic World, 1400—1800. Cambridge University Press.