Барбара Циллі (Барбара Цельська) (, ) — дочка графа Цельского, імператриця Священної Римської імперії, дружина німецького імператора Сигізмунда. Отримала епітет «Мессаліна Німеччини». Стояла біля витоків ордена Дракона. За відсутності чоловіка керувала Угорщиною як регентка.

Генеалогія Барбара була дочкою Германа II, графа Циллі (Целє), бана Хорватії, Словенії та Боснії, і графині Анни фон Шаунберг. По батькові Барбара була онукою Германа I, графа Циллі, і його дружини Катерини Боснійської, можливо сестри Єлизавети Боснійської. По матері Барбара була онукою графа Генріха III Шаунберга і його дружини Урсули Горц.

Барбара та її кузина Анна вступили в шлюб з правлячими королями, чиї покійні дружини були сестрами і родичками сім'ї Циллі. Анна одружилася з Владиславом II Ягайлом, королем Польщі і Литви, в 1402 році після смерті Ядвіги Польської. Барбара стала дружиною Сигізмунда, короля Угорщини, в 1405 році після смерті Марії Угорської.

Онуки Барбари — Анна Люксембурзька, Єлизавета Австрійська і Владислав Посмертний. Вона одна з прародительок сучасних європейських королівських родів, її кров тече у венах більшості сьогоднішніх династій.

Батько Барбари як тесть ворогуючих Сигізмунда Люксембурга і Владислава II Ягайла грав важливу роль в політиці до Грюнвальдської битви 1410 року, допомагаючи запобігти атаці Сигізмунда, який був у союзі з Тевтонським Орденом. Ягайло з його слов'янськими союзниками розгромили Тевтонський орден разом з військами, наданими 22 західними країнами, включаючи Папські провінції.

Біографія Барбара була заручена у 1401 року і вступила в шлюб 1405 (або 1408) з Сигізмундом, королем Угорщини, молодшим сином Карла IV, імператора Священної Римської імперії, що пізніше став правителем Німеччини (1410), Богемії (1419) та імператором Священної Римської Імперії в 1433 році. Цей шлюб мав посилити владу Сигізмунда над угорським троном, бо через свого батька Барбара могла простежити своє походження не тільки від словенських правителів Циллі і Котроманичів з Боснії, але і від благородного сімейства Субичів з Хорватії. Шлюб, мабуть, відбувся в 1405 році, але не існує точного підтвердження до 1408 року, коли вона стала королевою УгорщиниAmalie Fößel: Barbara von Cilli. Ihre frühen Jahre als Gemahlin Sigismunds und ungarische Königin. In: Michel Pauly, François Reinert (Hrsg.): Sigismund von Luxemburg. Ein Kaiser in Europa (Tagungsband des internationalen historischen und kunsthistorischen Kongresses in Luxemburg, 8.–10. Juni 2005). von Zabern .

Барбара народила Єлизавету Люксембурзьку, єдину спадкоємицю, що вижила та була спадкоємицею Сигізмунда, яка одружилася з Альбрехтом II, королем Німеччини.

Барбара Циллі провела більшу частину свого життя в Угорщині, тоді як її чоловік піклувався про інші свої трони, а вона була регенткою Угорщини за його відсутності в 1412, 1414, 1416 і 1418 роках. У 1429 р. вона брала участь у конгресі Луцька. Вона була коронована королевою Угорщини в 1408 році, королевою Німеччини в 1414 р., імператрицею Священної Римської Імперії в 1433 і королевою Богемії в 1433 роках.

Барбару Циллі описували як розумну і красиву. Вона була добре освічена і говорила словенською, німецькою і латинською мовами. Вона була переконаною атеїсткою і, кажуть, забороняла своїм фрейлінам молитися. Томас Прусич вихваляв її красу, а Еней Сільвіо Піколоміні доповідав, що вона мала коханців, як і її чоловік, «невірний чоловік звільнив свою дружину від подружніх уз». Еней Сільвіо Піколоміні заявляв, що вона має «гарем» коханців. У 1419 році її чоловік відлучив Барбару та її доньку від двору Орадя. Згідно з інформацією Сигізмунда фон Еберхарда, вони повернулися в 1421 році.

Барбара Циллі намагалася переконати богемців запропонувати Владиславу III Польському або Польському Казимиру Ягеллончиків Богемський трон після смерті Сигізмунда замість її зятя Альберта Австрійського, натомість, Владислав одружився з нею. Коли Сигізмунд дізнався про це, він наказав помістити її до в'язниці в Братиславі 5 грудня 1437 року.

Після смерті Сигізмунда Барбара була відпущена, вся її власність була конфіскована, а сама вона вигнана з Угорщини. Вона виїхала до Польщі, де їй, згідно інформації Пагала Длугоза, було надано маєток у Сандомирі. У 1441 році вона переїхала в Мельник в Богемії. Решту життя вона провела як вдовуюча королева в Богемії, де її звинувачували в інтригах проти режиму. Вона провела свої останні роки в заняттях алхімією і окультизмом. Померла 1451 року від чуми.

Родина Чоловік — Сигізмунд Люксембург, імператор Священної Римської імперії та король Угорщини

Діти:

Єлизавета Люксембурзька

Генеалогія

Генетика Барбара Циллі — пряма, по материнській лінії, пращурка Миколи II — російського імператора. За умови, що генеалогія правильна, це означає, що вона та її родичі по материнській лінії були членами мітохондріальної гаплогрупи T. Вона включає багато нащадків по жіночій лінії серед європейського дворянства. Її прадід — Владислав Котроманич, прабабуся — хорватська графиня — Олена Субіч, мати боснійського короля Твртко I.

Примітки