Церква Святої Параскеви Терновської в Мирному — парафія і храм греко-католицької громади Підгаєцького деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в селі Мирне Тернопільського району Тернопільської области.
Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значенняЛист Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини № 326 від 20 жовтня 2021 року..
Історія церкви У селі існувала старовинна церква Богоявлення Господнього. Громада перейшла на греко-католицизм у 1701 році, спочатку належачи до Козівського, а з 1759 року — до Зарваницького деканату.
Близько 1700 року о. Симеон із сином Іваном збудували ще одну церкву — Святої Параскеви Сербської. Так у селі Теляче деякий час існувало дві церкви. У 1811 році церкву Богоявлення Господнього продали, а церква Святої Параскеви Сербської діяла до 1830 року, після чого її знесли. Ще у 1822 році біля неї заклали першу в районі кам'яну церкву Святої Параскеви Сербської, яка діє й донині. У 1861 році збудували парафіяльний будинок та господарські будівлі.
З приходом на парафію о. Петра Літинського було здійснено розпис церкви під керівництвом художника Меркупа. За кошти парафіян придбали намісні образи та орган, на якому грав композитор Володимир Билів. У 2000 році відбулася єпископська візитація владики Бучацької єпархії Іринея Білика. На території парафії розташовано три каплички, одна фігура та понад десять хрестів.
Парохи
о. Симеон (1719—1732), о. Іван, син Симеона (1732—1741), о. Іван Назаркевич (1741—1764), о. Іван Левицький (1764—1780), о. Кондратій Домкевич (1764—1780), о. Петро Сидорович (1780—1804), о. Ігнатій Шафронович (1804—1834), о. Симеон Чировський (1832—1836), о. Михаїл Винницький (1837—1841), о. Яків Половецький (1841—1842), о. Михайло Глібовицький (1842—1848), о. Михайло Фацієвич (1848—1849), о. Симеон Соболевський (1849-1855) о. Франц Розлуцький (1855—1880), о. Стефан Гапій (1880-1881) о. Міхайло Баран (1881—1883), о. Петро Літинський (1883—1922), о. Євстахій Гадукевич (1913-1918), сотрудник о. Ярослав Літинський (1922—1929), о. Омелян Ворона (1929-1930) о. Василь Джиджора (1930-1931), о. Осип Рибачук (1931—1940), о. Михайло Кулинич (1940—1944), о. Володимир Андрушко (1944—1945), о. Зенон Чубатий (1945—1946), о. Михайло Кузьма (1946—1958), о. Михайло Будник (1958—1966), о. Павло Беш (1966—1977), о. Петро Фелчишин (1977—1979), о. Володимир Маруда, о. Володимир Хома, о. Онуфрій Швигар (1979—1986), о. Михайло Стахнів (1986—1990), о. Василь Прищ (1990—1991), о. Михайло Касіян (1991—1995), о. Володимир Шевців (1995—1996), о. Михайло Касіян (1996—1998), о. Володимир Крижанівський (1998—2007), о. Михайло Касіян (2007), о. Теодор Дяків (2007), о. Петро Майка (з 2007). </div>
Примітки
Джерела