Дрогобицький район — район у Львівській області України, утворений 17 липня 2020 року в рамках адміністративно-територіальної реформи. Адміністративний центр — місто Дрогобич.
Географія Розташований на півдні Львівської області. На південному заході, заході та на північному заході межує зі Самбірським районом, на півночі з Львівським районом, на сході, південному сході та на півдні — зі Стрийським районом Львівщини.
Дрогобицький район займає 149 340 га або 1493,4 км². Територія витягнута з півночі на південь на 57 км, із заходу на схід — на 50 км.
+Крайні точки на півночі — місцевість на північ від села Волоща Меденицької громади на півдні — місцевість біля витоку річки Росохачка на землях села Зубриця Східницької громади на заході — місцевість неподалік від витоку річки Недільнянка на землях села Жданівка Східницької громади на сході — місцевість на схід від села Рівне Меденицької громади
Географічний цент району знаходиться у центрі Борислава - місцевості Рогатка.
Рельєф Приблизно третина району (південна частина) розташована у гірських групах Верхньодністровські Бескиди гірського масиву Середніх Бескидів та Сколівські Бескиди гірського масиву Східних Бескидів Зовнішніх Східних Карпат. Інша — північна частина — у Верхньодністровській улоговині Передкарпаття з виступами так званих Дрогобицьких гір.
Межу між гірськими та рівнинними територіями можна провести по лінії Уріж-Борислав-Трускавець-Уличне.
Сколівські Бескиди складаються з кулісоподібних хребтів (скиб), розділених вузькими поздовжніми і широкими поперечними долинами річок та міжгірними котловинами. Хребти мають пологі схили й округлі вершини, рідше являють собою моноклінальні пасма.
У Верхньодністровських Бескидах переважає низькогірний рельєф з куполоподібними вершинами хребтів, що розчленовують притоки Дністра, Стрия та інших річок. Вони мають типову ґраткову будову — поздовжні лагідні хребти, збудовані з пісковику (вони переважно заліснені) і паралельні до них широкі долини, вирізьблені в м'яких сланцях та глеях.
Межу між Верхньодністровськими та Сколівськими Бескидами умовно можна провести по лінії Борислав - Східниця - Ластівка.
22 населені пункти Східницької громади та 2 Трускавецької громади мають статус гірських .
Найнижче знаходиться населений пункт Городківка (260 м), а найвище — село Зубриця та хутір Гута із середніми висотами 650 м над р. м. Однак у селі Орів, середня висота якого 550 м, деякі помешкання побудовані на висоті аж 770 м (в ур. Повзоло та Бобовище). Найбільший перепад висот між вулицями також у селі Орів — 330 м (від 450 м до 780 м). До речі, у Зубриці та Гуті перепад висот між будівлями становить лише 50 м.
Найнижча точка району — місцевість попри дорогу у напрямку до села Колодруби за 5,5 км на північний схід від північного краю селища Меденичі (254 м). Найвища точка — гора Високий Верх (1176 м) на хребті Росохацькі Полонини, що на межі зі Стрийським районом у південних околицях села Зубриця.
Геологія Південно-східна частина району розташована у скибовій зоні (Береговій, Орівській, Комарницькій та Парашки) Зовнішніх Східних Карпат. Північна — у Бориславсько-Покутській підзоні Прикарпатськоu прогину Східноєвропейської (Руської) платформи.
Сколівські Бескиди збудовані крейдовими та третинними вапняками, сланцями та пісковиками. Мають складчасту структуру, ускладнену лускоподібними насувами — скибами. Верхньодністровські складаються з флішу.
Корисні копалини На Передкарпатті міоценова соленосна смуга, завширшки до 10 км, простягається з північного заходу на південний схід. Соляна промисловість на Передкарпатті найдавніша і багато віків найважливіша в Україні, хоч запаси солі тут порівняно невеликі. Кухонну сіль добувають майже винятково у виварному виді. Тепер її видобуток незначний, у Дрогобицькому родовищі.
У межах Дрогобиччини розвідані Східницьке, Новосхідницьке, Бориславське, Іваниківське та Орів-Уличнянське родовища Бориславсько-Покутського нафтогазоносного району Передкарпатської нафтогазоносної області Західного нафтогазоносного регіону України.
У регіоні також виявлені: озокерит (Бориславське родовище озокериту), калійна сіль (Стебницьке родовище калійних солей), глина та піщано-гравієві матеріали.
Джерела мінеральних вод, придатних до вживання, наявні у Доброгостові, Меденичах та Летні. Лікувальні мінеральні води досліджені у Трускавці, Бориславі та найбільш цінним є Східницьке родовище мінеральних вод.
Ґрунти Територія Дрогобицького району розташована в межах Передкарпатського прогину, що зумовило формування складного ґрунтового покриву з переважанням перезволожених та підзолистих типів ґрунтів. У структурі покриву домінують дерново-підзолисті поверхнево-оглеєні ґрунти, що сформувалися на давньоалювіальних та делювіальних відкладах.
Класифікація за генетичними типами Згідно з картографічними даними та науковими дослідженнями, основними типами ґрунтів Дрогобиччини є: Дерново-підзолисті поверхнево-оглеєні: найбільш поширений тип у рівнинній частині (навколо Дрогобича). Через високу щільність вони мають підвищену кислотність і потребують меліорації. Дернові піщані та глинисто-піщані: локалізовані у північно-східній частині району, переважно на північний схід від селища Меденичі. Лучно-болотні та алювіальні: зосереджені в заплавах річок Тисмениця, Бистриця-Тисменицька та частково у заплаві Стрия. Відзначаються високою родючістю, але є гідроморфними (схильними до підтоплень). Торфовища низинні та торфово-болотні: залягають у північній зоні, зокрема в районі сіл Волоща та Зади. Характеризуються потужним шаром органіки. Буроземно-підзолисті: мають обмежене поширення; характерні переважно для околиць міста Борислав та району села Уріж. Сформовані під змішаними лісами, мають кращу природну дренованість. Бурі гірсько-лісові щебенюваті: домінують у гірській місцевості південної частини району (район Східниці та Підбужа). Характеризуються значним вмістом уламкового матеріалу (щебеню) та формуються на стрімких схилах Карпат.
Агроґрунтові зони За особливостями господарського використання територія району поділяється на три зони: Південна зона передгір'я: найбільша за площею (понад 22 тис. га). Переважають дерново-підзолисті ґрунти, які становлять 38,5 % усіх сільськогосподарських угідь району. Північна (Придністрянська) низинна зона: представлена дерново-підзолистими та лучними суглинковими ґрунтами (30 % угідь). Характеризується високим рівнем зволоженості. Гірська зона: домінують бурі гірничо-лісові та дерново-буроземні суглинкові ґрунти (31,5 % угідь).
Етнографічне районування Територія району знаходиться в історико-географічному регіоні Галичина. Гірські населені пункти - етнографічна зона Бойківщини, рівнинні - Підгір'я.
Гідрологія Найбільші річки: Стрий, Бистриця Тисменицька, Тисмениця, Трудниця, Бар, Раточина, Рибник, Стинавка, Колодниця, Солониця, Літнянка, Ріпчанка, Східничанка, Бронці та інші.
Водосховища: Трускавецьке водосховище, Унятицьке водосховище, Стебницьке водосховище, Уличнянське водосховище, Дрогобицьке водосховище, Алексік.
Водоспади: Лазний — найбільший на Львівщині.
Тваринний та рослинний світ Основні породи дерев, що ростуть у Дрогобицькому районі: дуб — 30%, ялиця — 21%, бук — 23% і ялина — 15%.
Схили гір Сколівських Бескидів вкриті буковими та ялицево-смерековими лісами, на безлісих вершинах — полонинах — альпійські луки. Гори Верхньодністровських Бескидів вкриті більше хвойно-широколистяними лісами.
Охоронний фонд Природний У м. Трускавець: Курортний парк «Адамівка» Бук плакучої форми Два вікові дуби Тис ягідний
Історичний
Клімат Клімат Дрогобицького району вологий континентальний з м'якою зимою і теплим літом (за класифікацією Кеппена — Dfb).
Для району характерні такі сезонні особливості: Температурний режим: Протягом року температура зазвичай коливається від −6 °C до +23 °C і рідко опускається нижче −15 °C або піднімається вище +29 °C. Теплий сезон триває з кінця травня до середини вересня (3,6 місяця), найспекотнішим місяцем є липень (середній максимум +22 °C). Холодний сезон триває з кінця листопада до середини березня, найхолодніший місяць — січень (середній мінімум −5 °C). Опади та хмарність: Найбільш хмарним місяцем є лютий (65 % часу небо затягнуте хмарами), а найбільш ясним — серпень (63 % ясного неба). Більш вологий сезон триває з кінця квітня до середини вересня, при цьому червень є місяцем із найбільшою кількістю дощових днів (в середньому 10,8 дня). Вітер: Середня швидкість вітру має значні сезонні коливання. Найбільш вітряний період — з жовтня по квітень, із піком у січні (середня швидкість — 18,5 км/год). Переважний напрямок вітру протягом 10 місяців року — західний. Найменшу повторюваність мають — північно-східні вітри. Сонячна енергію та світло: Тривалість дня коливається від 8 годин 10 хвилин (21 грудня) до 16 годин 16 хвилин (21 червня). Інсоляція: найвищий рівень сонячного випромінювання припадає на червень (6,3 кВт⋅год на м²), найнижчий — на грудень (1,0 кВт⋅год на м²). Період активного сонця триває з травня по серпень, коли середньодобова енергія перевищує 5,3 кВт⋅год. Вегетаційний період: Зазвичай триває близько 176 днів — з кінця квітня по середину жовтня.
Для всіх пір року характерні різкі перепади атмосферного тиску, температур і вологості повітря. Зима: м'яка, морози нижче −20 °C спостерігаються вкрай рідко. Стійкий сніговий покрив встановлюється не кожної зими. Весна: прохолодна, дощова та вітряна; заморозки і снігопади можливі до початку травня. Літо: помірно тепле. Середні полуденні температури становлять +22...+23 °C, спека вище +30 °C трапляється рідко. Характерні грозові зливи та різкі перепади температур під час проходження атмосферних фронтів, що нерідко супроводжуються шквальним вітром. Осінь: помірно тепла і порівняно суха.
> Для детальнішої інформації див.: Клімат та середня погода впродовж року в Дрогобичі // WeatherSpark (статистичні дані на основі історичних спостережень за 1980–2016 рр.)
Зміни клімату В останні десятиліття в регіоні чітко простежуються тенденції глобальної зміни клімату. Згідно з дослідженнями, середньорічна температура повітря у Львівській області має додатній лінійний тренд. Зокрема, за період 2003–2013 років цей показник зріс на 1,1°С порівняно з нормою. Потепління відбувається переважно за рахунок літнього та зимового сезонів. Суттєво зросла кількість днів із температурою понад +30°С та частота так званих «хвиль тепла».
Метеорологічні спостереження У районі функціонує одна державна метеорологічна станція (у місті Дрогобич).
За результатами багаторічних народних та фенологічних спостережень: Найхолодніша та найвологіша місцевість: район села Зубриця. Найтепліша місцевість: район сіл Верхні Гаї, Нижні Гаї та Гаї-Бійничі.
Кліматична діаграма
Погодні рекорди Абсолютний максимум. Температурний рекорд для метеостанції Дрогобича становить +38,1 °C, що було зафіксовано у серпні 1952 року. Найхолоднішими в регіоні за час спостережень були зими 1929 та 1956 років, коли 10 лютого (обох років) на метеостанції у Львові було зареєстровано абсолютні мінімуми температур. Зима 1929 року була аномально суворою - через багатометрові снігові замети на Львівщині та Тернопільщині повністю зупинився рух потягів.
Повені та паводки Формування паводків на річках Дрогобицького району та суміжних територій Верхньодністровських Бескидів і Передкарпаття (зокрема в басейнах Дністра, Стрию та Бистриці Підбузької) відбувається упродовж усього року під впливом інтенсивних злив, морфометрії водозборів та антропогенного навантаження..
Історія спостережень та катастрофічні паводки Перші відомості про високі паводки у басейні Дністра зафіксовано ще в Галицько-Волинському літописі під 1230 роком, а також у 1649, 1668, 1700, 1730, 1864 та 1867 років.