Качено́вський Фе́дір Іва́нович ( , Чернігівський полк, Гетьманщина (офіц. наз. Військо Запорозьке) — , Чернігівський полк, Київська губернія, Російська імперія) — український співак XVIII століття (бас), уставник Імператорського хору Петербурга, засновник садиби Качанівка, благодійник Пустинно-Рихлівського монастиря.Велика українська енциклопедія vue.gov.uaЛисенко І. М. Словник співаків України. Енциклопедичне видання. — К.: Рада, 1997. — 354 с.: ISBN 966-7087-11-5 — С. 130Ханенко Н. Дневник генерального хорунжего Николая Ханенка,1727–1753 г. — К., 1884. — С.300; Милорадович Г. Родосповная книга Черниrовскоrо дворянства. — СПб., 1901. —Т. 1. — С. 50.

Життєпис Царювання Федора Олексійовича відзначилося розвитком симпатій до західної музики, партесного співу та канту, все частіше придворна капела супроводжувала святкові заходи, і рекрутинг півчих «київської школи» перш за все з території Гетьманщини та Слобожанщини збільшився.Посохова Л. Ю. Українські півчі в придворній капелі першої половини XVIII ст.: принципи «рекрутування» та ротації. // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія» — № 1117. — вип. 48 (2014). – С.112 – 121 karazin.uaАнтонович М. Musicasacra. Зб. статей з історії української церковної музики / М. Антонович. — Львів, 1997. — 261 с.; Цалай-Якименко О. Київська школа музики XVII століття / О. Цалай-Якименко. — К.; Львів; Полтава, 2002. — 500 с.; Цалай-Якименко О. Музично-теоретична думка на Україні в XVII ст. та праці М. Дилецького / О. Цалай-Якименко // Українське музикознавство. — 1971. — № 6. — С. 32-40. Федора Каченовського відправили до Петербурга співати у Придворному хорі у 40-х роках, з 1747 року він зайняв посаду уставника хору.

З часом процесом набору півчих займалися вже регенти придворного хору або досвідчені співаки, у середині XVIII ст. чисельність хору становила приблизно сто чоловік, здебільшого українців.Штелин Я. Музыка и балет в России XVIII века / Я. Штелин. — Л., 1935. — 190 с. — С. 58 Придворний уставник Каченовський у грудні 1747 року був відряджений до Києва і в березні 1748 року привіз до Петербурга півчих київської академічної капели Кирила Гловачевського (Головачевського), Антона Лосенка, Івана Саблучка (Саблукова), згодом ці співаки перевчились і стали відомими художниками.Божерянов И. Кирилл Иванович Гловачевский / И. Божерянов // Киевская старина. — 1885. — № 2. — С. 308—317. — 308—309 с.

Служба в хорі могла щедро винагороджуватися, Федора Каченовського у 1743 р. нагороджено спадковим дворянством, чином підполковника.Харлампович К. В. Малороссийское влияние на великорусскую церковную жизнь. — Т. 1. / К. В. Харлампович. — Казань, 1914. — 878 с. — С. 832 У 1748 році у чині полковника пішов у відставку та оселився на Черніrівщині.

Український будівничий

Федір Каченовський заснував Качанівку, придбавши у 1742 та 1744 роках та об'єднавши дві садиби поблизу Іваниці, містечка на Чернігівщині, за 890 рублів викупив хутір ніжинського грека Федора Болгарина та за 1690 рублів — у родини також ніжинського грека Хоми Мачемача. В майбутньому маєток на цій землі стане осередком культурного життя художників, поетів, письменників та вчених, серед яких Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Михайло Глінка, Ілля Рєпін, Пантелеймон Куліш, Михайло Максимович, Дмитро Яворницький, Василь Штернберг, Костянтин Петров-Водкін та інші.Volodymyr Panchenko. Kachanivka: Grandeur And Suffering. // «День», 2002 р. old.day.kyiv.ua

Благодійник Федір Каченовський ініціював оновлення Миколаївського Пустинно-Рихлівського монастиря, заснованого у 1666 році стараннями зокрема братів Многогрішних — полковника Василя і гетьмана Даміана, додавших до печер комплекс дерев'яних споруд. Коштом Федора Каченовського у 1743 році звели муровані храми, келії, згодом розпочали будівництво домінанти комплексу — п'ятибанного Миколаївського собору.Історична довідка // Понорницька селищна рада ponornycka-gromada.gov.ua

25 квітня 1753 року розпочалося будівництво Свято-Покровського кафедрального собору в Охтирці, за яким Федір Каченовський був уповноважений здійснювати нагляд. Читаємо у грамоті від Бєлгородського Єпископа Архієрея Іосаафа: «Сего 1753 года Марта 6 дня отъ Бригадира Фёдора Качаневскаго намъ предложено… построить каменнымъ здашемъ на томъ месте, где оная, чудотворная Икона явилась…»Свято-Покровський кафедральний собор. // газета «Город А» —09.07.2009 р. okhtyrka.net Собор-корабель у стилі українського бароко з унікальним проєктом, вплинув на архітектуру храмів у багатьох містах Слобідської України.

Див. також Каченовський Олександр Львович

Примітки

Посилання

Качанівка // ЕСУ