Кам'янець-Подільський район (Західне Поділля; Кам'янеччина) — район на південному-заході України, у Поділлі, Хмельницької області. Утворений у 2020 році. Адміністративний центр — місто Кам'янець-Подільський.
Історично територія сучасного району належить до Західного Поділля, у різні часи в межах сучасних територій району функціонували: князівство, воєводство, намісництво, губернія, округа, Кам'янець-Подільська область.
Географія
Кам'янець-Подільський район — розташований на Подільській височині, південній частині області, яка характеризується горбистою місцевістю з численними ярами та горбами видовжених у кряжи з похилими схилами, подекуди у вигляді скелястих урвищ, майже через всю територію району з півночі на південь проходять Подільські Товтри. З північної частини межує з Хмельницьким районом, з східної — з Жмеринським та Могилів-Подільським районами, з південної — Дністровським районом Чернівецької області, з західної — Чортківським районом Тернопільської області.
На території району протікають такі річки: Дністер, Смотрич, Збруч, Ушиця, Тернава, Калюс, Студениця, Мукша, Матерка, Жванчик, Данилівка, Баговичка.
Клімат Район знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом у так званому «теплому Поділлі». Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Населення Населення утвореного в 2020 році Кам'янець-Подільського району становить 287 601 особа.
За національним складом населення району, за даними останніх переписів, понад дев'яносто відсотків це українці.
Найбільші населені пункти Найбільші населені пункти Кам'янець-Подільського району. 1.Кам'янець-Подільський2.Дунаївці3.Чемерівці4.Нова Ушиця
Населені пункти, що зникають
На території району є ряд населених пунктів у яких відсутні постійні мешканці, фактично зниклі, хоча через наявність власників обійсця та спадкоємців, такі населені пункти все ще числяться в реєстрах та на мапах країни. Одним з методів визначення вимирання села є реєстр кількості виборців, якщо селі йде сутьєве скорочення виборців з виборів до виборів це є тривожним дзвіночком для поселення.
Це такі села району як: Вигода Гамарня Гелетина Гута-Блищанівська Йосипівка
Можна виділити три основних чинника, що сприяють зникненню таких сіл у районі, це: географічний(інфраструктурний), демографічний та економічний. Однин з найбільш вагомих чинників це географічний(інфраструктурний), полягає в тому, що чим віддаленіше від великого міста, основних доріг, залізниці населений пункт та відсутність нормальної дороги до нього, тим більша депопуляцій відбувається у поселені. Сюди входить також складність рельєфу та природні бар'єри у вигляді ярів, балок та річок. Другий чинник це демографічний, полягає у наявній кількості населення, чим менше населення, тим швидше йде процес збезлюднення села, а у віковій структурі починає переважати старше покоління, переважно пенсійне. Такі демографічні показники почались ще за Радянського Союзу, саме тоді почали маркувати певні поселення як не перспективні. Третій економічний чинник, полягає в наявності підприємств та форм господарювання, які можуть забезпечити роботою місцеве населення села, відсутність у поселенні будь-якої економічної діяльності фактично ставить хрест на його подальшому існуванні, тому що виїзд працездатного і молодого населення пришвидшується, а можливість заробити на життя та отримати елементарні базові послуги відсутні.
Також уже зараз можна виділити ряд сіл, які можуть зникнути у найближчі десятиліття в районі: Заголосна, Трибухівка, Бурти, Нововолодимирівка, Варварівка, Млаки, Теклівка, Корчівка, Ліпини, Ленівка, Патринці, Цвіклівці Другі, Слобідка-Малиновецька, Суржинці, Ріпинці, Рудка, Миржіївка, Червона Діброва, Хворосна, Харитонівка, Ярова Слобідка.
Спеціалісти наголошують, аби села не вимирали, місцевій владі та інституціям потрібно діяти на випередження – розвивати інфраструктуру, мотивувати молодь і створювати робочі місця.
Проєкт з просторового планування району
Регіональна політика ЄС та взаємодія Кам'янець-Подільського району
Після отримання Україною статусу кандидата на вступ у ЄС, важливим окремим пунктом у цьому процесі є регіональна політика. Наразі, станом на початок 2023 року, за параметром «регіональна політика» Україна отримала 2 бали з 5 можливих.
Для поліпшення цієї оцінки країні на державному рівні потрібно прийняти ряд законів та змін для покращення інституційної структури, але є робота, яку може виконувати вже і місцева Кам'янець-Подільська районна влада. А саме: фінансовий моніторинг - це розробка процедур контролю за використанням коштів (одне з найкритичніших зауважень від ЄС); адміністративна спроможність - це підготовка кваліфікованих кадрів в органах місцевого самоврядування (Єврокомісія зауважує: децентралізовані органи влади не мають достатньої адміністративної спроможності здійснювати менеджмент регіональних операційних фондів коштів ЄС); програмні документи - це розробка конкретної стратегії розвитку району та кожної громади (потрібна робота зі синхронізації державних програмних документів з регіональними та місцевими програмами).
Наприклад, пункт «програмні документи» має бути опрацьований таким чином, щоб це було включено у програмі конкретної громади, на районному рівні Кам'янець-Подільського району та відповідно у програмах державного розвитку. Якщо взяти такий проєкт як розвиток КПП Дяківці у плані транзитного та туристичного потенціалу на кордоні з Румунією. У своїй стратегії громади району мають включити цей аспект, так Кам'янець-Подільська міська громада мала б вказати у своїй стратегії розвиток та співпрацю в туристичній галузі зі прикордонними громадами Румунії біля цього КПП. Це розробка туристичних маршрутів, до прикладу між Кам'янцем, Дорохой та Ботошані, робота на муніципальних рівнях між містами та селами. У свою чергу на районному рівні влада Кам'янець-Подільського району у свої стратегії має включити співпрацю та налагодження контактів з прикордонним повітом Ботошані. Далі, державній стратегії країни має бути включено розвиток самого КПП і відповідної інфраструктури до нього, з обох сторін. Відповідно на рівні міністерств країн заключенні договори про проведення відповідних робіт, розвиток дорожньої мережі.
Адміністративний устрій
У складі району 15 території територіальних громад, з яких 2 міських, 6 селищних і 7 сільських.
Міські: Кам'янець-Подільська Дунаєвецька
Селищні: Закупненська Новодунаєвецька Новоушицька Смотрицька Староушицька Чемеровецька
Сільські: Гуківська Гуменецька Жванецька Китайгородська Маківська Орининська Слобідсько-Кульчієвецька
Історія
Район створено відповідно до постанови Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року. До його складу увійшли: Дунаєвецька, міські, Закупненська, Новодунаєвецька, Смотрицька, Староушицька, Чемеровецька селищні, Гуківська, Гуменецька, Жванецька, Китайгородська, Маківська, Новоушицька, Орининська, сільські територіальні громади.
Раніше територія району входила до складу Кам'янець-Подільського, Чемеровецького, Дунаєвецького, Новоушицького районів, ліквідованих тією ж постановою.
Попередньо, перед створенням трьох теперішніх районів, йшлося про поділ області на 5 районів — Хмельницький, Кам’янець-Подільський, Дунаєвецький, Старокостянтинівський та Шепетівський. Однак громади були незадоволені таким адміністративно-територіальним устроєм. Як видно із нового адміністративно-територіального устрою Хмельницької області, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 3650, народні депутати таки взяли до уваги невдоволення громадян.
Хоча досить не однозначним є теперішній розподіл старих районів між новими. Так Хмельницький район вийшов одним з найбільших в країні, як за розміром територій, так і за населення. Його можна і слід зменшити передавши деякі територіальні громади двом іншим районам.
Наприклад, на початкових схемах, колишній Віньковецький район зараховували до складу нового Кам’янець-Подільського району. Також колишній Городоцький район, доцільно було б долучити до Кам’янець-Подільського району, це дозволило б розвивати туристичний кластер Кам'янець-Подільський - Сатанів в межах того ж району, а ще повністю отримати національний парк Подільські Товтри в межах одного району.
Можливо з часом урядовці до опрацюють нові утворенні райони і включать хоча б Сатанівську територіальну громаду до складу Кам’янець-Подільського району. Це дозволило б розвивати також синергію туристичного кластеру Сатанів - Кам'янець-Подільський.
14 липня 2021 року громади району уклали договір про міжмуніципальне співробітництво громад з Івано-Франківської, Чернівецької, Тернопільської та Хмельницької областей, 33 громади об’єдналися у реалізації спільного проєкту «DNISTER CANYON» для розвитку туристичного потенціалу.
УПА на території району
Після встановлення радянської влади в Україні націоналістичні рухи українського народу тривали ще довгий час. Зокрема на території Кам’янець-Подільської області, яка тривалий час була прикордонною областю до 1939 року, підпільні рухи ОУН тривали аж до 1952 року, незважаючи на те, що з такою діяльністю намагались всіляко боротись.
Селяни Поділля, забезпечували воїнів харчами та одягом, вели розвідку та переховували упівців. На Хмельниччині було майже 200 підпільних квартир для воїнів УПА. У багатьох подільських містах і селах розташовувалися друкарні УПА.
У розпорядженні Кам’янець-Подільського окружного проводу ОУН була друкарня, яка мала умовну назву «імені Ярослава Старуха». Листівки і брошури, надруковані у цій друкарні, масово поширювалися на території області і навіть за її межі. Зараз відомо, що ця друкарня існувала з 1946 року і спочатку використовувала 16 кліше різних листівок. На друкарській машинці за весь час було виготовлено 63 назви брошур ОУН накладом щонайменше 700 примірників. Знаходилась вона у хаті Глікерії Васильковської у селі Пятничани колишнього Орининського району, в кутку нежитлової кімнати, під картоплею, був люк – вхід до криївки, де розташовувалась сама друкарня.
26 грудня 1949 року чекістсько-військова група знайшла краївку, підчас бою загинув керівник технічної ланки окружного проводу Гнибіда Петро Васильович. Разом з ним в бункері перебувала підпільниця «Тамара», секретарка-друкарка Кам'янець-Подільського окружного проводу ОУН, важко поранена, взята в полон. Також були заарештовані утримувачі краївки Глікерія Васильковська та її мати Ксенія.
В криївці було вилучено: 2 ручних кулемета, автомат, 3 пістолети, 5 гранат, набої, 2 друкарські машинки, типографське обладнання, радіоприймач, фотоприлади, близько 10 тисяч екземплярів листівок й велика кількість внутрішнього листування підпілля. Зокрема: лист крайового проводу «Поділля» з подякою учасникам технічної ланки Кам’янець-Подільського окружного проводу за активну роботу з виготовлення націоналістичної літератури й листівок.
Деколонізація районі
В районі залишається частина радянських пам'ятників, які підпадають під термін деколонізація та їх варто демонтувати з міст та сіл району, а частину перенести на цвинтар.
Демонтаж пам'ятників радянським солдатам важливий етап деколонізації Кам'янець-Подільського району та країни. Так, за словами Вадима Позднякова:
На початок 2024 року в країні є перша декомунізована(деколонізована) область: Львівщина, яка готова ділитися досвідом демонтажу пам'ятників.
Епідемія коронавірусу в районі
Російське вторгнення в Україну 2022 року
Передісторія земель району
7 березня 1923 р. — у зв’язку з тим, що в Україні було ліквідовано повіти та волості, створена Кам’янецька округа. Губернії ліквідовано 3 червня 1925 постановою ВУЦВК, зокрема Подільську.