Ротмі́стр ( — майстер їзди) — військове звання старшого офіцера у кінноті.
Використання в різних арміях
Звання «ротмістр» існувало вже в Великому князівстві Литовському. Це ранг між поручником та підполковником (полковником) у XVI–XVIII ст.. У полках іноземного строю того часу називався майором. Це також повітова шляхецька посада у Великому князівстві Литовському, тобто військовий командир шляхти з декількох християнських парафій повіту, керівник відповідної корогви, котрий призначався на посаду повітовим хорунжимстар. 513 (Том 2), «Вялікае княства Літоўскае (Энцыклапедыя) у 2 т.», рэд. Г. П. Пашкоў і інш., г. Мінск, выд. «Беларуская Энцыклапедыя», 2007 г. ISBN 978-985-11-0394-8 . Звання ротмістр з'явилося й у німецькій та австрійській арміях, а потім розповсюдилося в інших арміях Європи. Старший оберофіцерський чин в кавалерії російської армії в 1801–1884 роках IX класу, а потім VIII класу в Табелі про ранги, що відповідав чину капітана. Офіцерське звання в Війську Польському до 1947 року. Це звання також існує у деяких арміях світу. Так, у Норвегії звання ротмістра () існує в танкових і механізованих підрозділах. У Швеції ротмістр (), в Голландії (). У Данії звання ротмістр () проіснувало до 1951 року.
Див. також
Штабскапітан Штабсротмістр Хорунжий Поручик Оберлейтенант
Примітки
Джерела
Шепелев Л. Е. Военные чины // Шепелев Л. Е. Титулы, мундиры, ордена в Российской империи. — М.: Наука, 1991. — С. 88. Thomas, Nigel; G. A. Embleton (2003). The German Army of World War I (1): 1914-15. Translated by G. A. Embleton. Osprey Publishing. ISBN 9781841765655.
Посилання
Титулы, мундиры и ордена Российской империи Документы