Талівалдіс Кеніньш ( Лієпая — Торонто)Talivaldis Kenins . The Canadian Encyclopedia — канадський композитор. Він був змушений емігрувати з Латвії, коли вона потрапила під радянську окупацію після Другої світової війни, переїхавши до Канади близько 1951 року. CBC Music охарактеризував його як «новаторського канадського композитора» а Канадська енциклопедія назвала його «одним із найбільш записуваних композиторів Канади».
Біографія Кеніньш народився в Латвії, його батьки займали чільні посади в латвійському культурному та політичному житті. Його батько, Атіс Кеніньш, був юристом, вихователем, дипломатом, поетом, перекладачем та політиком, який працював державним чиновником, а його мати Анна — журналісткою та письменницею. Пізніше радянський уряд депортував батька Кеніньша. У дитинстві він був відомий як «Талі». Вперше він почав грати на фортеп'яно у віці п'яти років, а перші композиції з'явилися у віці восьми років.Canadian Composer Talivaldis Kenins Dies at 88 . CBC, January 23, 2008.
Спочатку Кеніньш вчився на дипломата в Lycee Champollion в Греноблі, але переїхав до Риги між 1940 і 1944 роками, вивчаючи композицію та фортеп'яно у Язепса Вітолса. У часи Другої світової війни, на тлі другої окупації Латвії радянської влади, Кеніньш був змушений емігрувати. Потім він навчався в Паризькій консерваторії у Тоні Обена, Олів'є Мессіана та інших з 1945 по 1951 рік і виграв там першу премію за сонату для віолончелі.Talivaldis Kenins at the Canadian Encyclopedia Живучи в Парижі, він заробляв на життя концертмейстерством, акомпануючи співакам, грав у театральних постановках та виступав у танцювальних колективах. Він був лавреатом музичних призів Perilhou, Gouy d'Arcy та Halphen. Закінчивши навчання в 1950 році, він отримав лавреата Гран-прі за свій талант композитора. Того ж року він отримав стипендію від Міжнародної музичної ради ЮНЕСКО, що дозволила йому продовжувати аспірантуру протягом року.
Кеніньш одружився з Вальдою Дреймане, яка також мала латвійське походження.
Близько 1951 року на фестивалі нової музики в Дармштадті провів септет під проводом Германа Шерхена; того ж року він переїхав до Канади і був призначений органістом у Латвійській лютеранській церкві Св. Андрія в Торонто. У 1952 році він почав викладати в Університеті Торонто, де викладав 32 роки. Серед його учнів були Томаш Дусатко, Едвард Лауфер, Вальтер Кемп, Брюс Матер, Артур Озоліньш, Імант Рамінш, Джеймс Рольф та Рональд Брюс Сміт.
Характеристика творчості Наприкінці 1940-х та 1950-х років артистизм Кеніньша еволюціонував, прагнучи «примирити в собі романтичну натуру та французьку неокласичну освіту».
Канадський музикознавець Пол Рапопорт приписує Кеніньшові введення багатьох європейських ідіом у канадську музику в часи, коли багато її композиторів залишались під значним впливом британських моделей.
Список творів
Для оркестру
8 симфоній, включаючи No 1 (1959), No 4 (1972), No 6 Sinfonia ad Fugam (1978), No 7 (1980), No 8 (1986) 12 концертів, включаючи Концерт для альта з оркестром (1998), Концерт для скрипки та оркестру та Концерт для 14 інструментів Соната Канццони для альта соло та струнного оркестру (1986) Beatae Voces Tenebrae для симфонічного оркестру
Камерна музика
Соната для віолончелі та фортеп'яно (1950) Соната No. 1 для скрипки та фортеп'яно (1955) Соната No. 2 для скрипки та фортеп'яно (1979) Соната для альта та фортеп'яно (1995) Соната для віолончелі соло (1981) Адажіо та фуга для альта, віолончелі та органу (1985) Елегія та Рондо для альту та фортеп'яно (1979) Фантастичні варіації на тему ескімоської колискової для флейти та альту (1967—1972) Партита Бреве для альта та фортеп'яно (1971) 2 фортеп'янні квартети Септет (1951) Scherzo Concertante
Для фортеп'яно
Соната для фортеп'яно No 1 (1961) Соната-Фантазія (1981) Соната для фортеп'яно No 3 (1985) Соната для 2-х фортеп'яно (1988)
Вокальні твори
3 кантати 1 ораторія
Примітки
Література Рапопорт, Пол. 1994 рік. «Фортеп'янна музика Талівальдіса Кеннінса». SoundNotes. SN7: 16-24.
Посилання Архівні роботи в музичній бібліотеці Університету Торонто