Януш Олександрович Панченко (, Херсон) — український дослідник, циганського походження«У нас сформувалося поняття Батьківщини»: як роми захищають майбутнє України, спеціаліст з культури, історії та мови ромів , науковий працівник Інституту етнології Академії наук ЧехіїStaff of the Institute of Ethnology, Czech Academy of Sciences, експерт у складі Експертних рад Українського культурного фонду Експертні ради Українського культурного фонду (2024 р.)Експертні ради Українського культурного фонду (2025 р.), член Консультативного органу Beratungsgremium 2024, громадський діяч, засновник молодіжного центру «Романо Тган», очолював робочу групу зі створення системи писемності для циганської мови в Україні при ДЕССResearch Fellows Summer Term 2026. Europa-Universität Viadrina.

Біографія Народився у традиційній влахицько-сервіцькій циганській сім'ї, осілій у першому поколінні. Родина Панченків вела кочовий спосіб життя та переміщалась по всій території Південної України. Втім, після виходу указу Президії Верховної Ради СРСР 1956 року «Про залучення до праці циган, які займаються бродяжництвом», що забороняв кочовий спосіб життя, дідусь Януша осів у селищі Мала Олександрівка, а згодом переїхав до Каховки.

У 2016 році Януш закінчив Національний авіаційний університет, після чого отримав ступінь магістра у Херсонському державному університеті. З 2018 є аспірантом Запорізького національного університету зі спеціальності 032 — Історія та археологія (науковий керівник — д. і. н., проф. Андрєєв Віталій Миколайович). Також є випускником стипендіальної програми Ромського освітнього фондуЯнуш Панченко: «У своєму місті я був першим ромом, який вступив до вишу».

У 2017 році заснував та очолив молодіжну ромську організацію Товариство циган Південного краю «Романо Тган»Суспільство циган Південного краю «Романо Тхан», діяльність якої переважно спрямована на підвищення доступності та покращення якості освіти серед ромських підлітків Херсонщини. У 2021 році разом з однодумцями почав створення ромського молодіжного центру з однойменною назвою «Романо Тган». Ідею створення підтримав Міжнародний фонд «Відродження», яка в результаті увійшла до списку 60 найкращих ініціатив Фонду у 2021 році60 найкращих ініціатив Фонду у 2021 році. «Романо Тган» став першим в Україні та на пострадянському просторі ромським молодіжним центромМісце зустрічі: ромський молодіжний центр у Каховці. Але в результаті російського вторгнення в Україну та окупації Херсонщини центр був зламаний та зайнятий окупаційною армією. У 2025 році став співзасновником двох інших структур: Українського центру ромських студій при Херсонському державному університетіУ ХДУ створили Український центр ромських студій та німецької громадської організації «Українсько-ромський адвокаційний альянс» (АУРА)Ukrainische Roma im Exil wollen sich vernetzen.

Януш є одним із засновників літератури на діалекті волохів. Пише вірші, робить переклади світової й української поезії на влахицький діалект, для якого розробив кодифікацію на основі кирилиці. Нагороджувався першим та другим місцями на Міжнародному конкурсі ромської поезії й літературних перекладів ім. Броніслави Вайс у 2019 та 2020 роках. У 2023 році отримав нагороду ім. Рональда Лі за внесок у розвиток та збереження циганської мовиЕксперт з Каховки отримав нагороду в КанадіPresenters — Recentring the Humanities: Ukraine and the World: International Symposium, 28–30 October 2026, Edmonton, Alberta, Canada. Брав участь у проєкті Дар'ї Трегубової «Дашачитає», в рамках якого разом із Дарією представили авторський вірш «1944» на романі#дашачитає #дашачитает Януш Панченко "1944". Працював соціальним педагогом у Каховській ЗОШ № 6, диктором на Шведському радіоKurkeske paramichia: Shukar paramichia anda Ukraina та монітором у ОБСЄ.

Основні праці

Книги

Панченко Я. Словарь влахыцкого диалекта цыганского языка (ред. М. В. Ослон). (в роботі).

Переклади книг

Панченко Я., 2025. Мэрни англуйи Библия андэ картинкэ (Переклад на влахицький діалект циганської мови). By K.N. Taylor. My first Bible in Pictures (Original work published 2005). Sweden: International Bible Society (IBS) Europe. 264 p.

Статті Панченко Я., Кючук Х., Гоманюк М., 2025. Зміст, сприйняття та практики використання етнонімів роми і цигани у сучасній Україні. Економічна та соціальна географія, #94, c. 28-52. Valentin Zharonkin, Janush Panchenko, Igor Danylenko, Mykola Homanyuk, 2024. Decline in xenophobia towards Roma in Ukraine: An analysis of recent public opinion trends. Ekonomichna ta Sotsialna Geografiya / Економічна та соціальна географія, nr. 92, p. 104–113. Yanush Panchenko, Mykola Homanyuk. (2023). Servur'a and Krym'a (Crimean Roma) as indigenous peoples of Ukraine // Etnografia Polska, 67(1–2). p. 155-173. Mykola Homanyuk, Janush Panchenko, 2023. From a Pilfered Nail to a Stolen Tank: The Role of a Media Event in the Consolidation of the Ukrainian Political Nation // Dossier. #1. War, migration and memory, Berlin, Forum Transregionale Studien, 1/2021. Махотина И., Панченко Я. Традиционный костюм цыган-сэрвов и влахов // Scriptorium nostrum. — 2019. — No 1 (12). p. 254—267. Махотина И., Панченко Я. Традиционное жилище и элементы неоседлого быта цыган-влахов и сэрвов // Revista de etnologie și culturologie, 2019, Volumul XXVI. p. 22—30. Махотина И., Панченко Я. Календарная обрядность цыган-влахов и сэрвов во второй половине XX — начале XXI века // Revista de etnologie și culturologie, 2020, Volumul XXVII. p. 54—64.

Посібники та учбові матеріали Панченко Я., Махотина І., Дорохманов М., Адіной тай пістрой рроманес. — Дніпро: Середняк Т. К. — 36 c. (україномовна версія), (російськомовна версія). Дорохманов Н., Панченко Я., Махотина И., Чити ай скрии рроманес. — Днепр: Середняк Т. К. — 34 c.

Розділи книг Valentin Zharonkin, Janush Panchenko, Mykola Homanyuk, 2024. Ukrainian Roma: Facing the challenges of the Russian-Ukrainian war and displacement. In E. Muratova & N. Zasanska (Eds.), Minorities at War: Cultural Identity and Resilience in Ukraine. (Chapter 13, pp. 262-287). London: Routledge. Черных А., Кожанов К., Цветков Г., Махотина И., Панченко Я. (2018). Календарные праздники и обряды; Одежда. В кн.: Деметер Н., Черных А. (ред.), Цыгане. Серия «Народы и культуры», главы 6, 9. Москва: Институт этнологии и антропологии РАН.

Примітки

Джерела Ефір на Шведському радіо. Ведучий: Велі Бріяні. Ефір на Шведському радіо. Ведучий: Велі Бріяні. Ефір на Українському радіо. Ведуча: Світлана Мялик. Інтерв'ю з Олесею Яремчук. Інтерв'ю з Іриною Миколайчук. Ефір на Суспільне Ужгород. Авторки: Катерина Лазаревич та Сімона Горняк. Ефір на Українському радіо. Ведуча: Світлана Мялик. Інтерв'ю з Олесею Яремчук. Інтерв'ю з Олександрою Махачевою.

Інтерв'ю з Даніелем Маклафліном. Інтерв'ю з Оксаною Расуловою. Інтерв'ю з Маріанною Максимовою, Людмилою Комар та Ґвендоліною Альберт. Інтерв'ю з Віктором Човкою. Інтерв'ю з Ольгою Ліцкевич. Інтерв'ю з Костянтином Чавагою. Інтерв'ю з Євою Райською. Інтерв'ю з Ксенією Чикуновою та Маргаритою Гасановою. Інтерв'ю з Ксенією Чикуновою. Інтерв'ю з Галиною Юрченко. Інтерв'ю з Галиною Юрченко. Інтерв'ю з Євгенією Корольовою. Інтерв'ю з Ілоною Махотіною.

Посилання