Фердинанд Альбрехт II Брауншвейг-Вольфенбюттельський (; , Беверн — , Зальцдалум, нині у складі Вольфенбюттеля) — князь Брауншвейг-Вольфенбюттель-Бевернський, військовий і державний діяч, імперський генерал-фельдмаршал (21 травня 1734). Незадовго до смерті отримав у спадок від свого тестя і двоюрідного брата герцога Людвіга Рудольфа Брауншвейг-Вольфенбюттельського все князівство Брауншвейг-Вольфенбюттель і передав за це Беверн своєму братові Ернсту Фердинанду.

Біографія Фердинанд Альбрехт — четвертий син Фердинанда Альбрехта I Брауншвейг-Бевернського та Христини Гессен-Ешвегської. Успадкував Беверн у 1687 році після смерті батька.

Брав участь у війні за іспанську спадщину в Швабії і Баварії.

В 1704 році як імператорський флігель-ад'ютант був присутній на зустрічі поблизу Шелленберга, незабаром після цього отримав звання генерал-ад'ютанта, а 1 жовтня 1707 — генерал-фельдвахмістра (генерал-майора) і 29 січня 1713 — фельдмаршал-лейтенанта.

У 1712 році Фердинанд Альбрехт одружився з донькою Людвіга Рудольфа Брауншвейг-Вольфенбюттельського Антуанеттою Амалією. У шлюбі вона народила п'ятнадцятеро дітей.

Під керівництвом принца Євгена Фердинанд Альбрехт воював проти турків, був призначений начальником фортеці Комарно і особливо відзначився у Петроварадинській битві, облозі Тімішоари і поблизу Белграда. З 18 травня 1716 — фельдцейхмейстер. В 1717 році обіймав посаду рейхс-фельдцейхмейстера (посаду начальника артилерії імперської армії). 21 травня 1734 році призначений імператором рейхсгенерал-фельдмаршалом (генералісимусом, головнокомандувачем імперськими військами).

18 січня 1723 року став фельдмаршалом.

Після смерті свого тестя герцога Людвіга Рудольфа Брауншвейг-Вольфенбюттельського 1 березня 1735 року залишив військову кар'єру і став новим герцог Брауншвейг-Вольфенбюттельським, але незабаром помер.

Герцога Фердинанду Альбрехту II у своїх діях копіював його старший син Карл.

Родина Дружина — Антуанетта Амалія Брауншвейг-Вольфенбюттельська, донька Людвіга Рудольфа, князя Брауншвейг-Вольфенбюттельського

Діти:

Карл I Брауншвейг-Вольфенбюттельський (1713—1780) — герцог Брауншвейзький, одружився з Філіппіною Шарлоттою Прусською. Антон Ульріх Брауншвейзький (1714—1774) — батько російського імператора Івана VI Антоновича, російський генералісимус (1740); відсторонений від влади і ув'язнений до фортеці у листопаді 1741 року, де помер через 33 роки Єлизавета Крістіна Ульріка Брауншвейг-Люнебурзька (1715—1797) — в 1733 році стала дружиною Фрідріха Великого, короля Пруссії Людвіг Ернст Брауншвейг-Люнебург-Бевернський (1718—1788) — у 1741 році короткий час був герцогом Курляндським, з 1750 року — імператорський і нідерландський фельдмаршал, в 1759—1766 роках опікун Вільгельма V Оранського і генерал-капітан Нідерландів Август (1719—1720) Фридерика (1719—1772) Фердинанд Брауншвейзький (1721—1792) — прусський генерал-фельдмаршал (1758), соратник Фрідріха II Прусського Луїза Амалія Брауншвейг-Вольфенбюттельська (1722—1780) — у 1742 році стала дружиною Августа Вільгельма Прусського, мати короля Пруссії Фрідріха Вільгельма II Софія Антонія (1724—1802) — в 1749 році стала дружиною герцога Ернста Фрідріха Саксен-Кобург-Заальфельського Альбрехт Брауншвейг-Вольфенбюттельський (1725—1745) — генерал-майор прусської армії Шарлотта (1726—1766) Тереза Брауншвейг-Вольфенбюттельська (1728—1778) — абатиса монастиря Гандерсгеймського Юліана Марія Брауншвейг-Вольфенбюттельська (1729—1796) — в 1752 році стала дружиною короля Данії Фредеріка V (1723—1766) Фрідріх Вільгельм (1731—1732) Фрідріх Франц Брауншвейг-Вольфенбюттельський (1732—1758) — генерал-майор прусської армії

Генеалогія

Примітки

Література

Martin Fimpel: Ferdinand Albrecht II. In: Horst-Rüdiger Jarck, Dieter Lent et al. (Hrsg.): Braunschweigisches Biographisches Lexikon: 8. bis 18. Jahrhundert. Appelhans Verlag, Braunschweig 2006, S. 216f.