Більськ — село в Україні, у Котелевській селищній громаді Полтавського району Полтавської області. До 2020 орган місцевого самоврядування — Більська сільська рада.
Географія
Розташоване на правому березі р. Ворскли. Вище за течією на відстані 3 км розташоване село Куземин, нижче за течією на відстані 4 км розташоване село Лазьки, на протилежному березі — селище Котельва.
Історія
Село засноване на місці великого городища скіфської епохи 7—3 століттях до н. е. — Більське городище.
У 14 столітті тут було збудовано фортецю для захисту від золотоординців. 1399 року біля Більська відбулася битва між військами литовського князя Вітовта та хана Темір-КутлуяШабульдо Фелікс Ворскла, битва нам річці 1399 // — С. 637—638..
За іншими даними виникло за часів Федіра Бєльського. Опісля його участі у спробі вбити Казимира та втечі до Московії, Бєльськ відійшов до Глинських, від середини XVI ст. до Байбуз. Перша писемна згадка, як прикордонної литовської фортеці, датується 1498-м роком. Опісля Люблінської унії та передачі Київського воєводства під протекцію короні польській почалася експансія її шляхти. Тож на 1594-й рік ці землі вже входили до володінь Вишневецьких.
Значиться на карті Г. де Боплана (1648 рік).
1648—1649 роках перебувало у складі Гадяцького, з кінця 1649 року — Полтавського полку; 1661—1662 — у Котелевській сотні Зіньківського полку, з 1750 року відносилося до Куземинської сотні Гадяцького полку. З 1781 року віднесено до Зіньківського повіту Чернігівського намісництва.
За ревізією 1786 року у Більську — 2 церкви, 270 дворів, у тому числі козаків виборних — 131 двір, підпомічників — 108 дворів.
3 1797 року Більськ перебував у складі Зіньківського повіту Малоросійської, з 1802 року — Полтавської губернії. На 1859 рік — волосний центр, церква, селітряний завод.
У 1901—1902 роках споруджена нова мурована Успенська церква, при ній була бібліотека; діяло 2 водяні млини і кілька вітряків.
Радянська окупація почалась в січні 1918 року.
7 березня 1923 Більськ віднесений до Опішнянського району Полтавської округи. На 1926 рік Більськ — центр сільради, йому підпорядковувалося 6 населених пунктів. Проте внаслідок голодоморів поселення значно занепало. Зокрема під час голодомору 32-33 загинуло принаймні 189 чоловікНаціональна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні: Полтавська область / Упоряд. О. Білоусько, Ю. Варченко, В. Мокляк, Т. Пустовіт. — Полтава: Оріяна, 2008. — 1200 с. (с. 305—306).
Значно меншими були втрати під час німецько-нацистської окупації (6 жовтня 1941 — 18 вересня 1943) страчено 67 односельців, вивезено на примусові роботи до Німеччини 214 осіб та II СВ загалом.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Котелевської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно — територіальної реформи та ліквідації Котелевського району, село увійшло до складу новоутвореного Полтавського району.
Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1243 особи, з яких 516 чоловіків та 727 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1035 осіб. Від початку 2000-х значною мірою поповнено переселенцями з Закарпаття.
Рік Дворів Жителів 1786 270 1856 1442 43121900 541 31491910 668 35831926 865 3994 1991 12062001 1043
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКіл-тьЧасткаукраїнська99495,30 %російська424,03 %білоруська30,29 %інші не визначилися40,38 %Усього1043100%
Інфраструктура фельдшерсько-акушерський пункт; середня школа; дитсадок; Будинок культури на 420 місць; бібліотека (близько 15 тисяч одиниць зберігання); відділення зв'язку; Історико-культурний заповідник.
Відомі люди
З кінця 19 — початку 20 століття в селі працював фельдшер Василь Павлович Шутка, який багато зробив для відкриття тут земської лікарні, збирав відомості про історію краю, які використовувала Полтавська губернська вчена архівна комісія в своїх виданнях.
Уродженцем Більська є український радянський філософ, член-кореспондент АН УРСР, заслужений діяч науки УРСР Д. Х. Острянин.
У 1960-х роках у Більській середній школі працював учителем і директором школи Іван Ілліч Бабак — ветеран другої світової війни, льотчик-винищувач, Герой Радянського Союзу, автор книги «Зірки на крилах».
7 березня 1956 р. в Більську народився Петро Якимович Гавриш — український археолог, кандидат історичних наук (1996), багаторічний дослідник Книшівського та Більського городищ.
Латченко Артур Вікторович (1995—2017) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Пам'ятки історії Археологічні пам'ятки:
Біля села — городище 7—3 ст. до н. е., в урочищах Скоробір, Осняги, Саранчове Поле — кургани скіфського часу. На території села знайдено бронзовий меч 9 століття до н. е. Більське городище вважають залишками скіфського столичного міста Гелон.
Пам'ятники:
Радянським воїнам, що загинули 1941—1943 роках у боях за Більськ (збудований 1953 року); односельцям, полеглим (222 чол.) на фронтах німецько-радянської війни (збудований 1968 року), пам'ятний знак бійцям Більського червоногвардійського загону (збудований 1982 року) Братські могили (9) радянських воїнів, загиблих у 1941—1943 роках.
Галерея
Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933, Полтавська область
Примітки
Література
Сидоров В. І. Де Мамаї козакували, а козаки мамаювали. Бачу зорі. Ранкове Поворскля / В кн. Зваблення скіфа. Етюди / Черкаси: Вертикаль. Видавець Кандич С. Г. 2016. — 316 с.