Лучано К'яруджі (; 13 січня 1947, Понсакко) — італійський футболіст, що грав на позиції нападника, зокрема, за «Фіорентину», «Мілан», а також національну збірну Італії. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Був універсальним форвардом, що відзначався високою технікою і гарним ударом. Водночас вважалося, що гравець схильний до симуляцій, через що в італійських медія навіть з'явився термін к'яруджізмо () як синонім футбольної симуляції .

Клубна кар'єра У дорослому футболі дебютував 1965 року виступами за «Фіорентину». Вже з наступного сезону став стабільним гравцем основного складу команди, в якій загалом провів сім сезонів, взявши участь у 140 матчах чемпіонату і забивши 33 голи. 1966 року став володарем Кубка Італії і Кубка Мітропи, а в сезоні 1968/69 допоміг команді стати чемпіоном Італії.

1972 року перейшов до «Мілана», у складі якого протягом наступних чотирьох сезонів був основним гравцем атакувальної ланки команди і одним з її головних бомбардирів, маючи середню результативність на рівні 0,36 гола за гру першості. У своєму першому ж сезоні у футболці «россонері» 1973 здобув Кубок Італії, а також Кубок володарів кубків. Став найкращим бомбардиром єврокубкового турніру, зокрема забив обидва голи «Мілана» в матчах півфіналу, а згодом став автором єдиного гола фінальної гри, який приніс італійцям перемогу над англійським «Лідс Юнайтед» і здобуття трофею.

Згодом з 1976 по 1981 рік грав у складі команд «Наполі», «Сампдорія», «Болонья» і «Ріміні», а завершував ігрову кар'єру в першій половині 1980-х виступами за нижчолігові «Рондінеллу» та «Массезе».

Виступи за збірні 1967 року залучався до складу молодіжної збірної Італії.

1969 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Згодом тривалий час до лав національної команди не залучався, лише 1974 року провів у її формі ще дві гри.

Кар'єра тренера Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1987 року, очоливши тренерський штаб нижчолігового «Мільяринезе».

Згодом працював у клубній структурі рідної «Фіорентини» як тренер юнацьких і молодіжних команд. 1993 року уперше на нетривалий час очолив головну команду клубу. Надалі ще двічі, у 2001 і 2002 роках виконував обов'язки головного тренера основної команди «фіалок».

Пізніше, протягом 2007—2008 років тренував нижчоліговий «Поджбонсі».

Статистика виступів

Статистика клубних виступів СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 1965–66 «Фіорентина» A 4 0 КІ 1 0 КМ 2 0 - - - 7 0 1966–67 A 25 2 КІ 1 0 КВК+КМ 2+2 1+0 - - - 30 3 1967–68 A 20 2 КІ 2 0 КЯ 2 0 - - - 24 2 1968–69 A 18 7 КІ 3 2 КЯ 2 0 - - - 23 9 1969–70 A 27 12 КІ 6 2 КЧ 5 2 АІК 4 1 42 17 1970–71 A 26 5 КІ 10 6 КЯ 3 1 - - - 39 12 1971–72 A 20 5 КІ 5 3 КМ 3 5 - - - 28 13Усього за «Фіорентину» 140 33 28 13 21 9 4 1 193 56 1972–73 «Мілан» A 27 12 КІ 4 3 КВК 8 7 - - - 39 22 1973–74 A 28 11 КІ 5 1 КВК 7 4 СУ 2 1 42 17 1974–75 A 26 7 КІ 10 3 - - - - - - 36 10 1975–76 A 23 7 КІ 10 3 КУЄФА 4 1 - - - 37 11Усього за «Мілан» 104 37 29 10 19 12 2 1 154 60 1976–77 «Наполі» A 21 5 КІ 4 1 КВК 4 1 КАІЛ 2 1 31 8 1977–78 A 13 2 КІ 4 0 - - - - - - 17 2Усього за «Наполі» 34 7 8 1 4 1 2 1 48 10 1978–79 «Сампдорія» B 30 5 КІ 4 0 - - - - - - 34 5 1979–80 «Болонья» A 13 3 КІ 0 0 - - - - - - 13 3 1980–81 «Ріміні» B 13 1 КІ 1 0 - - - - - - 14+ 1+ 1981–82 «Рондінелла» C2 22 7 КІ-C ? ? - - - - - - 22+ 7+ 1982–83 «Массезе» D 22 10 - - - - - - - - - 22 10 1983–84 C2 23 5 КІ-C ? ? - - - - - - 23+ 5+ 1984–85 C2 15 4 КІ-C ? ? - - - - - - 15+ 4+Усього за «Массезе» 60 19 ? ? - - - - 60+ 19+Усього за кар'єру 416 112 70+ 24+ 44 22 8 3 538+ 161

Статистика виступів за збірну

Титули і досягнення

Як гравця Володар Кубка Італії (2): «Фіорентина»: 1965–1966 «Мілан»: 1972–1973 Чемпіон Італії (1): «Фіорентина»: 1968–1969 Володар Кубка Кубків УЄФА (1): «Мілан»: 1972–1973 Володар Кубка Мітропи (1): «Фіорентина»: 1966

Примітки

Посилання