Шелазький — найпівнічніший мис Чукотки, омивається водами Східно-Сибірського моря. Видається в море на 9 км.
Історичні відомості Відкритий Семеном Дежньовим 1648 року (тут розбився один з кочів експедиції) і був названий мисом Перший Святий Ніс. 1649 року сюди ймовірно дійшов козачий десятник , а його однофамілець Тарас Васильович Стадухін — 1660 року (за іншими відомостями — 1700 року). Останній назвав мис Великим Чукотським. У 1760-ті роки тут загинув купець .
Під час експедиції Ф. П. Врангеля (1820—1824) складено опис мису, згідно з яким він складається з високих скель — «ці скелі складаються з дрібнозернистого граніту, змішаного з зеленуватим шпатом, темно-зеленою роговою блідою і слюдою». Тоді ж затверджено сучасну назву мису від етноніма шелаги, витісненого чукчами роду юкагірів, племені чуванців, що жив у цьому місці. Учасник експедиції Врангеля доктор вказує, що шелаги пішли на схід від мису Шелазького. вважає інтерпретацію шелагів як окремого народу помилковою і, що шелаги — це чукчі, які жили на річці Чаун.
Згідно із записами Врангеля легендарні онкілони займали берег від мису Шелазького до Берингової протоки.
Чукотська назва мису — Єррі або Итрін. Ескімоською мис називається Еррі.
Орнітофауна На обривистих берегах скелястого мису Шелазького містяться розсіяні гніздування морських птахів — берингового баклана, великих чайок та чистунаВодно-болотные угодья России. Том 4. Водно-болотные угодья Северо-Востока России (сост. А. В. Андреев). М.: Wetlands International, 2001. 296 с. ISBN 90-5882-986-3.
Господарська діяльність На мисі до початку 1980-х років діяла полярна гідрометеостанція «Туманна», а також навігаційний світловий знак Шелазький Західний .
Клімат Мис знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом полярних пустель. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 3.9 °C (39 °F). Найхолодніший місяць — лютий, із середньою температурою -28.3 °С (-19 °F).
Авіакатастрофи 10 серпня 1959 року на скелях мису Шелазький розбився літак Лі-2, який виконував аерофотознімання льодової обстановки. Внаслідок катастрофи з 10 осіб, що перебували на борту, загинуло семеро.
В літературі У повісті Булгаріна «Правдоподібні небилиці» (1824) в майбутньому на Шелазькому мисі буде побудовано місто Надєжин з власним університетом.
Примітки