Дмитро́ Ана́нійович Жу́дін (* — † 22 квітня 1942, Ленінград, нині Санкт-Петербург) — український художник. Батько вченого Миколи Жудіна та художниці Ольги Жудіної.
Біографічні відомості Народився в селянській родині на Житомирщині. Закінчив Петербурзьку академію мистецтв.
1892 року оселився в Кам'янці-Подільському. Викладав малювання і креслення в Маріїнській жіночій гімназії. Був також вчителем малювання, креслення та каліграфії Кам'янець-Подільського міського училища.
Восени 1896 року Жудін познайомився з майбутнім російським письменником Сергієм Сергєєвим-Ценським, який прибув до Кам'янця-Подільського як учитель-початківець і викладав російську мову у двох старших класах міського училища. І хоч Дмитро Ананійович був старший від Сергія Миколайовича на 15 років, вони швидко знайшли спільні інтереси: разом малювали етюди, мріяли про тривалу мандрівку, розмірковували про літературу та мистецтвоБудзей Олег. Сергій Сергєєв-Ценський: Ім'я на мапі міста // Подолянин. — 2002. — 18 жовтня. — С. 5..
У 1897—1913 роках Жудін роках викладав чистописання та малювання в Кам'янець-Подільській чоловічій гімназіїГімназія 1833—1920 (викладачі) . Одним із його учнів був майбутній театральний художник Михайло КурилкоКурилко М. И. Секреты фрески: Проблемы мастерства // Искусство. — 1962. — № 9. — С. 48.. Як засвідчує «Пам'ятна книжка Подільської губернії на 1911 рік», колезький секретар Дмитро Жудін був тоді не тільки вчителем мистецтв у чоловічій гімназії, але й викладав малювання в жіночій гімназії Славутинської. Мешкав він у будинку Кржемінського на Бульварній вулиці (нині вулиця Шевченка)Памятная книжка Подольской губернии на 1911 год / Составил В. В. Филимонов. — Каменец-Подольск, 1911. — С. 57, 63..
Слідчі та судові органи міста неодноразово залучали Жудіна як експерта з каліграфії в зв'язку із розслідуванням кримінальних справ, пов'язаних із підробкою документів.
До 50-річчя з дня побудови та освячення церкви святого Георгія в Кам'янці-Подільському, яке відзначалося в жовтні 1911 року, Дмитро Жудін виконав розпис вівтаря та передвівтарної частини храму. Це був, як зазначалося у звіті Георгієвсько-Серафимівського братства, історичний живопис із південноросійською (тобто, українською) орнаментацієюГалина Осетрова. Церква св. Георгія у Кам'янці-Подільському в світлі історичних джерел // Кам'янець-Подільський у контексті українсько-європейських зв'язків: історія і сучасність. — Кам'янець-Подільський, 2004. — С. 73.. На початку 1980-х років під час реставрації церкви та пристосування її під планетарій в інтер'єрі храму було виявлено живопис Жудіна. Київські художники-реставратори відновили ці розписиАнатолій Качуровський. Планетарій над Смотричем // Радянське Поділля. — 1984. — 15 січня..
Теплі спогади про Жудіна залишив письменник Павло Богацький, який до 1900 року навчався в Кам'янець-Подільському духовному училищі. Він входив до таємної юнацької організації «Запорізька Січ» (предтечі пластогово руху), що діяла у 1895—1900 роках в училищі. Очолював її учень, який мав чин «полковника», Ісая Сулковский, опікуном організації став художник Жудін. Богацький писав про Дмитра Ананійовича:
Бував за кордоном. Відвідував курси підвищення кваліфікації в Москві, Санкт-Петербурзі, Києві.
1913 року перевівся на роботу в Санкт-Петербург. Його призначили в реальне училище імені Царевича Алексія Єдиновіруючого братства на посаду вчителя із 1 серпня 1913 року.
Навіть живучи у столиці Російської імперії, Дмитро Ананійович залишався (за даними на 1919 рік) членом Подільського церковного історико-археологічного товаристваБаженов Лев. Alma mater подільського краєзнавства. — Кам'янець-Подільський, 2005. — С. 313..
Мешкав за адресою: 8-а лінія, 55, квартира 5-а. Помер у блокадному Ленінграді. Поховано на Піскарьовському кладовищіБлокада, 1941—1944, Ленінград: Книга Пам'яті .
Дмитро Жудін мав двох синів — Володимира та Миколу, доньку Ольгу.
Примітки
Література Жудин Дмитрий Ананьевич // Художники народов СССР: Биобиблиографический словарь: В шести томах. — Том 4. — Книга 1: Елева — Кадышев. — Москва: Искусство, 1983. — С. 134. Кабачинська Світлана. Натхнення їй дала краса землі Поділля // Кам'янець-Подільський вісник. — 1995. — 8 квітня. — С. 5. Будзей Олег. За сто верст від залізниці… // Подолянин. — 2010. — 22 жовтня.
Посилання Воєнно-історичний форум