«Ванквішер» (D54) () — військовий корабель, ескадрений міноносець «Адміралті» типу «V» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Першої та Другої світових війн.
«Ванквішер» був закладений 27 вересня 1916 року на верфі компанії John Brown & Company у Клайдбанку. 18 серпня 1917 року він був спущений на воду, а 2 жовтня 1917 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.
Корабель брав участь у бойових діях на морі в Першій та Другій світових війнах, а також залучався разом з іншими британськими кораблями до бойових дій в акваторії Балтійського моря, захищаючи незалежність Балтійських країн від більшовиків під час громадянської війни в колишній Російській імперії. У роки Другої світової переважно бився в Атлантиці. За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель заохочений чотирма бойовими відзнаками. 10 квітня 1945 року есмінець «Ванквішер» у взаємодії з корветом «Тінтагел Касл» потопив німецький підводний човен U-878.
Історія служби
Перша світова війна
Після введення до строю есмінець увійшов до складу Великого флоту. 17 листопада 1917 року «Ванквішер» брав участь у другій битві за Гельголанд. У бойовому зіткненні, коли британці намагалися перехопити німецькі сили розмінування, які розчищали британські мінні поля у Північному морі діяв разом з двома лінійними крейсерами типу «Корейджес» 1-ї крейсерської ескадри та 1-ї легкої крейсерської ескадри. Чотири німецькі крейсери під командуванням адмірала фон Ройтера, вміло використовуючи димові завіси, прикривали тральщики і повели за собою британські кораблі. Гонитва за німецькими крейсерами тривала до тих пір, поки британські кораблі не опинилися під вогнем німецьких лінкорів «Кайзер» і «Кайзерин». У наслідок бою кілька німецьких і британських кораблів отримали незначні пошкодження.
Міжвоєнний час 31 серпня 1921 року «Ванквішер» приєднався до легких крейсерів «Каледон», «Кастор», «Корделіа» та «Кюрасоа» й есмінців «Вектіс», «Венеція», «Віцерой», «Вайолент», «Віконт», «Вінчелсі» та «Волфхаунд» у морському поході по Балтійському морю. Британські кораблі пройшли Північне море, канал Кайзера Вільгельма, й увійшли до Балтики, потім відвідали Данциг у Вільному місті Данциг; Мемель у Клайпедському краї; Лієпаю та Ригу в Латвії, столицю Естонії Таллінн, Гельсінкі, Фінляндія; Стокгольм, Швеція; Копенгаген, Данія; Гетеборг, Швеція; і Крістіанія, Норвегія, перед тим, як 15 жовтня 1921 року повернутися через Північне море і закінчити похід у порту Едгар, Шотландія.
Протягом 1920-30-х рр. «Ванквішер» входив до Атлантичного та Середземноморського флотів, а в 1938 році його включили до 1-ї протичовнової флотилії в Портленді, Англія.
1939 На початок Другої світової війни есмінець «Ванквішер» перебував у складі сил 11-ї флотилії есмінців, яка почала виконувати завдання з ескорту конвоїв та проведення протичовнових дій з настанням періоду бойових дій. 9 вересня корабель разом з есмінцями «Вінчелсі» і «Волкер» вийшли у перший похід на супроводження конвою OB 2. 11 числа з лідером есмінців «Маккей» ескортували конвой OB 3.
1941 29 червня есмінець виходив на ескорт конвою WS 9B.
Див. також Bourrasque (есмінець) Airone (1938) Z33 (есмінець) HNLMS Van Galen (G84) Ескадрені міноносці типу «Глівз» Ескадрені міноносці типу 1936
Примітки Виноски
Джерела
Посилання
HMS Vanquisher (D54))
Література
С. А. Балакин. ВМС Великобритании 1914—1918 гг. — Москва: Моделист-конструктор, 1995. — 32 с. — (Морская коллекция № 4 / 1995). — 8000 экз.