Блекберн B-6 «Шарк» («Акула», ) — британський палубний торпедоносець-розвідник, що перебував на озброєнні військово-повітряних сил ВМФ Британії перед Другою світовою війною. Літак був розроблений на початку 1930-х і до початку війни був замінений на авіаносцях літаками Fairey Swordfish, тому використовувався для навчальних цілей.
Історія створення Компанія Blackburn Aircraft створювала торпедоносці для Королівського флоту зокрема Baffin, Ripon і Dart, і в компанії вже розроблявся наступний літак M.1/30A який здійнявся в повітря 24 лютого 1933 року. Тому коли було видано специфікацію S.15/33 на основі останнього було створено прототип B-6, який здійснив перший політ вже 24 серпня. 26 листопада його було передано для оцінювання армії. Палубні випробування почались на початку наступного року на борту авіаносця «Корейджос» і в серпні 1934 року було видано перший контракт на 16 літаків які отримала назву «Шарк» ().
Прототип згодом було переоснащено поплавками і в квітні 1935 року було проведено успішні випробування поплавкового варіанту. Обидва варіанти отримали подальші замовлення і за три роки було виготовлено 251 «Шарків». Окрім цього 17 літаків було виготовлено в Канаді за ліцензією.
Модифікації Blackburn B-6 — перший прототип Shark Mk.I — оснащувався двигунами Armstrong Siddeley Tiger IV потужністю 700 к.с. Shark Mk.II — оснащувався двигунами Armstrong Siddeley Tiger VI потужністю 760 к.с. Shark Mk.III — оснащувався двигунами Bristol Pegasus III потужністю 800 к.с.
Історія використання
Перша партія «Шарків» надійшла на озброєння в Госпорті на початку 1935 року і замінили Fairey Seal на борту «Корейджоса». Але вже в 1937 році в бойових частинах «Шарки» почали замінятись на Fairey Swordfish.
В 1937-38 році декілька «Шарків» були перетворені на буксири мішеней, а також в навчальні літаки. В цій ролі вони використовувались до 1942 року. В Другій світовій війні «Шарки» використовувались для патрулювання під час евакуації з Дюнкерка, а також в ролі бомбардувальників проти японських військ в Малаї в січні 1942 року.
Шість гідропланів Shark Mk.IIA були придбані ВМС Португалії в березні 1936 року і використовувались для патрулювання.
Канадські «Шарки» використовувались для патрулювання до 1944 року коли були списані. Також в червні 1944 року п'ять з них були передані до Тринідаду де вони прослужили до зносу як навчальні.
Тактико-технічні характеристики Дані з Consice Guide to British Aircraft of World War II
Технічні характеристики Екіпаж: 2-3 особи Довжина: 10,74 м Висота: 3,68 м Розмах крила: 14,02 м Площа крила: 45,43 м ² Маса порожнього: 1832 кг Максимальна злітна маса: 2651 кг Двигун: Armstrong Siddeley Tiger VI Потужність: 760 к. с. (567 кВт.)
Льотні характеристики Максимальна швидкість: 241 км/год (на рівні моря) Крейсерська швидкість: 190 км/год Дальність польоту: 1006 км Практична стеля: 4875 м
Озброєння Захисне: 1 × 7,7-мм курсовий кулемет 1 × 7,7-мм кулемет в турелі стрільця Бомбове: 1 × 680 кг торпеда або до 680 кг бомб
Примітки
Джерела
Shores, Christopher, Brian Cull and Yasuho Izawa. Bloody Shambles: Volume One: The Drift to War to the Fall of Singapore. London: Grub Street, 1992.
Посилання