1972 в Україні — це перелік головних подій, що відбуваються у 1972 році в Україні. Також подано список відомих осіб, що народилися та померли в 1972 році. Крім того, зібрано список пам'ятних дат та ювілеїв 1972 року.
Події
10 січня — трамвайна аварія у Львові, внаслідок якої загинуло 26 осіб. 12 січня — початок «великого погрому» — операції КДБ «Блок» проти українських дисидентів: КДБ УРСР у Києві та Львові було заарештовано 14 діячів дисидентського руху, звинувачених в «українському буржуазному націоналізмі» і поширенні самвидаву. Всього протягом року зазнали репресій 89 чоловік, більшість з яких були засуджені до великих термінів ув'язнення або поміщені у психіатричні лікарні. Це стало початком масових репресій проти української інтелігенції, які тривали майже неперервно до кінця 1976 року, коли за ініціативою голова КДБ Віталія Федорчука розпочалось переслідування організаторів і учасників гельсінського руху. 15 квітня — 20-річний динамівець Олег Блохін забив свій перший гол в чемпіонаті СРСР у ворота дніпропетровського «Дніпра». Всього за сезон 1972 року він забив 18 голів, що дало змогу закріпитись в основному складі і зіграти за Олімпійську збірну СРСР, з якою Олег Блохін здобув бронзові медалі. 10 травня — звільнення Петра Шелеста «у зв'язку з переведенням на іншу роботу» з посади першого секретаря ЦК КП України. 19 травня — прихід до влади в УРСР лояльного до Москви Володимира Щербицького, з яким пов'язана хвиля арештів українських дисидентів 1972—1973 років. Зокрема були заарештовані В'ячеслав Чорновіл, Євген Сверстюк, Василь Стус, Тарас Мельничук, Іван Світличний, Іван Дзюба, Михайло Осадчий, Юлій Шелест та інші. 25 червня — масові заворушення в Дніпродзержинську спричинені загибеллю трьох людей у пожежі авто медвитверезника. 9 липня — Підземний ядерний вибух потужністю 3,8 кт на газовій свердловині «Факел» поблизу села Хрестище Красноградського району Харківської області з метою закриття аварійного газового викиду. Але поставлену задачу виконати не вдалось — газовий факел згасили через кілька місяців стандартними методами.
Особи
Призначено, звільнено
10 травня — «У зв'язку з переведенням на іншу роботу» з посади першого секретаря ЦК КП України звільнено Петра Шелеста. Спочатку його перевели на посаду заступника голови Ради Міністрів СРСР, а через рік змусили вийти на пенсію і заборонили оселятися на Україні. 19 травня — прихід до влади в УРСР лояльного до Москви Володимира Щербицького.
Народились
6 січня: Владислав Ващук — український футболіст («Динамо» Київ, «Спартак» Москва). Олександр Головко — український футболіст («Дніпро» Дніпропетровськ, «Динамо» Київ). 8 січня — Сергій Ателькін — український футболіст; (. 2020). 28 травня — Сашко Положинський — український співак, шоумен, лідер гурту «Тартак» («Я не знаю»). 6 липня — Жанна Пінтусевич-Блок — українська спортсменка, легкоатлет, чемпіонка світу в бігу на 200 метрів. 17 липня — Сергій Льовочкін — народний депутат України, Глава Адміністрації Президента України (2010—2014 рр.). 30 липня — Олесь Санін — український кінорежисер (Мамай, Перебіжчик, Матч, Поводир), актор, оператор, продюсер, музикант і скульптор. 11 вересня — Євген Браславець — український спортсмен, чемпіон Олімпійських ігор з парусного спорту (1996). 3 грудня — Олег Ляшко — український політик, народний депутат України, журналіст. 11 грудня: Андрій Гусін — український футболіст («Карпати» Львів, «Динамо» Київ); (. 2014). Ахтем Сеїтаблаєв — український актор («Правило бою», «Мамай») та режисер («Кіборги», «Чужа молитва», «Хайтарма») кримськотатарського походження. 14 грудня — Геннадій Біліченко — український військовий діяч, капітан, перший загиблий військовослужбовець в антитерористичній операції; (. 2014). 29 грудня: Євген Нищук — український актор театру, кіно та дубляжу. 15-й Міністр культури України. Тарас Силенко — український кобзар; (. 2021).
Померли
29 березня — Іван Іванович Огієнко — український вчений, митрополит (з 1944 р.), політичний, громадський і церковний діяч; брат прадіда Сергія Бубки; ( 1882). 14 травня — Олександр Корнійчук — український письменник-драматург («Загибель ескадри», «Платон Кречет»); ( 1905). 26 жовтня — Ігор Сікорський — американський авіаконструктор українського походження; автор першого світового рекоду швидкості (з екіпажем) — 111 км/год (1911 р., на літаку «Сікорський-2»), збудував близько 15 типів літаків, першим створив турбінні вертольоти і вертольоти-амфібії; конструктор першого вдалого американського гелікоптера; ( 1889). 6 листопада - Віктора Івченка - український кінорежисер, педагог; ( 1912). 25 грудня — Василь Помагайба — український педагог; ( 1892). 28 грудня - Галина В’юн - українська громадська діячка, письменниця; ( 1912).
Засновані, створені
Утворене Мирноград — місто обласного підпорядкування в Донецькій області. Інститут проблем машинобудування ім. А. М. Підгорного Національної академії наук України. Інститут проблем кріобіології і кріомедицини Національної академії наук України (у Харкові). Державна установа "Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова" Національної академії медичних наук України. Інститут агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України. відкриття пам’ятника Григорію Сковороді у селищі міського типу Чорнухи Лубенського району Полтавської області.
Зникли, скасовані Тамарівка - село підпорядковане Кам'янській сільській раді Роздільнянського району Одеської області.
Видання, твори вихід на екрани фільму "Пропала грамота".
Пам'ятні дати та ювілеї 1150 років з часу (822 рік): входження західноукраїнських земель до держави Велика Моравія, яку заснував Моймир I. 1000 років з часу (972 рік): смерті Великого князя київського (945—1022 рр.) з династії Рюриковичів Святослава Ігоровича (Хороброго). початку правління князя Київської Русі Ярополка Святославовича. 950 років з часу (1022 рік): перемоги тмутороканського князя (990/1010—1023) Мстислава Володимировича над Редедею, ватажком абхазо-адигзькому племені касогів. 900 років з часу (1072 рік): Прийняття «Правди Ярославичів» — збірника руських законів у Вишгороді на з'їзді трьома старшими Ярославичами — Ізяславом Ярославовичем, Святославом Ярославичем та Всеволодом Ярославовичем, що разом правили РуссюПравда Руська. Руська Правда. Тексти на основі 7-ми списків та 5 редакцій / Склав та підготував до друку С. Юшков. — К., 1935. 875 років з часу (1097 рік): У м. Любечі відбувся Любецький з'їзд князів (київський Святополк Ізяславич, переяславський Володимир Мономах, смоленський Давид Ігорович, теребовлянський Василько Ростиславич), на якому прийнято постанову «кождо да держить отчину свою»М. Ф. Котляр. Любецький з'їзд 1147 // . 750 років з часу (1222 рік): з'їзд князів у Києві, що відбувся з приводу надання допомоги половцям у боротьбі з монголо-татарами. 725 років з часу (1247 рік): укладення князем Данилом Галицьким миру з угорським королем Белою IV. заснування Львова галицьким князем Данилом Романовичем. 700 років з часу (1272 рік): проголошення князем Левом Даниловичем міста Львова столицею Галицько-Волинського князівстваhttps://spadok.org.ua/galychyna/istoriya-lvova-vid-pershoyi-zgadky-i-do-sogodni-chto-keruvav-u-lvovi-ta-komu-vin-nalezhav Культурно-історичний портал Спадщина предків. 650 років з часу (1322 рік): захоплення литовським князем Гедиміном Києва. Він посадив у ньому намісником Міндовга Гольшанського. 525 років з часу (1447 рік): 2 травня — видання у Вільні Привілея 1447 року (привілея Казимира IV Ягеллончика) — законодавчого акту (загальноземський привілей) у Великому князівстві Литовському, який значно розширив права і привілеї шляхти, а також поклав початок юридичного оформлення залежності селян від феодалівВелике князівство Литовське. Статус Великого князівства Литовсько: у 3 т. / За ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А. Панькова. — Одеса: Юридична література, 2003. 475 років з часу (1497 рік): 26 жовтня — розгрому військом молдавського господаря Штефана III армії польського короля Яна I біля Козмінського лісу на Буковині (нинішнє село Валя Кузьмина на території Чернівецької області). 425 років з часу (1547 рік): перемоги козаків під проводом барського старости Берната Претвиця татар під Очаковим. 400 років з часу (1572 рік): 2 червня — заснування реєстрового козацтва, коли універсалом короля Сигізмунда II Авґуста коронному гетьманові Єжи (Юрію) Язловецькому було доручено найняти з низових козаків на службу 300 осіб. Загалом, 500 реєстровцям гарантувалась особиста свобода, оплата з державної скарбниці і звільнення від переслідувань цивільним судом. У 1590 році реєстр було збільшено до 1000 чоловік, а у 1637 році до 8 тисячЩербак В. О. Реєстрові козаки // . 375 років з часу (1597 рік): 11 квітня — чвертування Северина Наливайка поляками у Варшаві за наказом Станіслава Жолкевського після невдалого для козаків Солоницького бою 1596 року та змови угодовської частини козацької старшини, яка підступно захопила С. НаливайкаГрушевський М. Історія України-Руси. Том VII. Розділ IV. — С. 8.. 350 років з часу (1622 рік): морського походу запорозьких козаків на допомогу донським. Французький посол де Сезі про ці походи писав до Парижа так: «Поява 4 козацьких човнів викликала більшу розгубленість, ніж якби з'явилася чума — так вони бояться козаків…» вдалого походу на Перекоп під орудою реєстрового козацького гетьмана (1622—1628 з перервами) Михайла Дорошенка. 300 років з часу (1672 рік): 13 березня — усунення лівобережного гетьмана Дем'яна Ігнатовича (Многогрішного) від гетьманської влади внаслідок заколоту. 17 червня — обрання на старшинській раді в Козачій Діброві (поблизу Конотопа) лівобережним гетьманом Івана Самойловича. початку польсько-турецької війни, що тривала до 1676 року, у ході якої козацьке військо Петра Дорошенка воювало проти поляків у союзі з османами. Бойові дії відбувалися на території України: 18 липня — битви під Ладижином (Батозька битва) битви під Уманню 18-27 серпня — османського-козацьке військо взяло в облогу й захопило Кам'янець. битви під Корцем 20 вересня — початку облоги османсько-козацьким військом Львова (до 6 жовтня). 5-14 жовтня — успішного походу проти татарських чамбулів польського гетьмана Яна III Собєського. 5-6 жовтня — битви під Краснобродом 6 жовтня — битва під Наролем 7 жовтня — битви під Немировом 9 жовтня — битви під Комарним 14 жовтня — битва під Петранкою битва під Калушем 28 жовтня — укладення Бучацького мирного договору між Річчю Посполитою і Османською імперією, що завершив перший етап війниКозак М., Логуш Д., Уніят В. Бучач // є також дати: 8 жовтня — у Степанков В. Петро Дорошенко // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — 560 с. — С. 310. — ISBN 5-203-01639-9; 16 жовтня — у Чухліб Т. Михайло Ханенко // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — 560 с. — С. 326. — ISBN 5-203-01639-9. чи Treaty of Buchach at the Encyclopedia of Ukraine (28) жовтня 1672 року в місті БучачіГуцал П. Бучацький мирний договір… — С. 208.. За договором до Османської імперії відійшли Подільське воєводство (від Бучача — по Брацлав), на Брацлавщині і Південній Київщині, з якої виводились польські залоги, визнавалася влада Петра Дорошенка і Річ Посполита зобов'язувалася сплатити Османській імперії контрибуцію за зняття облоги Львова і щорічно платити 22 тисячі золотих дукатів данини. Бучацький мирний договір був відхилений сеймом і Польсько-турецька війна продовжилась до укладення Журавненського договору 1676 року. 250 років з часу (1722 рік): 2 квітня — видання у Петербурзі царського указу про ліквідацію гетьманства і утворення в Глухові Малоросійської колегії — органу управління Лівобережною Україною, яка складалася з російських воєвод на чолі з генералом Степаном Веляміновим.