Джон Аарон Льюїс (; 3 травня 1920, Ла-Грейндж, Іллінойс — 29 березня 2001, Нью-Йорк) — американський джазовий піаніст і композитор, музичний керівник Modern Jazz Quartet.

Ранні роки Народився в Лаґранжі (передмістя Чикаго, штат Іллінойс) і виріс в Альбукерке (штат Нью-Мексико). Навчався музики і гри на фортеп'яно з семи років. Продовжив музичну освіту в Університеті Нью-Мексико, де також вивчав антропологію. Служив в армії під час Другої світової війни. Під час трирічного терміну служби у Франції зустрівся з Кенні Кларком, який в той час експериментував в стилі бібоп. Виступав з Кларком в організованій ними групі, писав і аранжував музику. Продовжив університетські заняття після повернення зі служби в 1945.

Джазова кар'єра Восени 1945 Льюїс повернувся в Нью-Йорк, де почав працювати в джаз-клубах 52-ї вулиці. В кінці року він приєднався до оркестру Діззі Гіллеспі, де барабанщиком був Кенні Кларк. Льюїс удосконалювався в композиції і аранжуванні для оркестру, займався в Манхеттенській школі музики, деякий час навчався в Європі, де залишився після гастролей оркестру на початку 1948 року. Повернувся в США і почав працювати з Чарлі Паркером в 1948 році (грає на знаменитій записи «Parker's Mood»), Іллінойсом Джеккетом з жовтня 1948 по 1949 Лестером Янгом з 1950 по 1951 рік, й іншими музикантами. Льюїс взяв участь у другій сесії з Майлсом Дейвісом в 1949 році. На цій сесії Льюїс аранжував композиції «Move» і «Budo» (відразу випущена у вигляді синглу в 1949 році) і написав одну п'єсу «Rouge».

Джон Льюїс разом з вібрафоністом Мілтом Джексоном, ударником Кенні Кларком і басистом Реєм Брауном становили малу групу в біг-бенді Гіллеспі. Вони грали в перервах між виступами оркестру, щоб дати відпочинок духовикам, які грали напружені партії в верхньому регістрі. Після цього в 1950 році була створена окрема група, спочатку відома як квартет Мілта Джексона.

У 1952 році в групу замість Брауна в групу ввійшов контрабасист Персі Хіт, і колектив став називатися Modern Jazz Quartet (скорочено — MJQ). Хоча назва підкреслювала, що у ансамблю офіційно немає одного-єдиного лідера, Льюїс поступово взяв на себе роль музичного керівника квартету. Він знайшов баланс між власними стриманими композиціями і більш енергійною манерою Джексона і переорієнтував стиль групи, синтезувавши техніку джазової імпровізації з традиціями класичної європейської камерної музики (наприклад, елементами поліфонічного розвитку). Поєднання експресивної манери вібрафона Джексона з задумливим фортеп'яно Льюїса, контрабасом і ударними створило характерне звучання MJQ.

У 1953 році Льюїс отримав ступінь маґістра в Школі Музики Манхеттена і незабаром повністю присвятив себе MJQ. З 1954 по 1974 рік він писав композиції і виступав з квартетом, який за ці роки отримав всесвітнє визнання, записавши понад тридцять альбомів і об'їхавши з концертами майже весь світ. У 1974 році Мілт Джексон покинув групу, почасти через те, що прагнув до більш вільного стилю гри, та через фінансові труднощі.

Також Льюїс керував школою джазу в Леноксі (штат Массачусетс) з 1957 по 1960 рік. З 1958 по 1982 рік він також був музичним керівником щорічного в Монтереї, а в 1962 році він створив біг-бенд «Orchestra USA», який виступав з композиціями в стилі третя течія (Third Stream, з'єднання джазу і класики). MJQ також записав альбом Third Stream Music.

Після тимчасового розпаду MJQ в 1974 році Льюїс викладав в City College в Нью-Йорку і в Гарвардському університеті, давав сольні і дуетні концерти (з Генком Джонсом та іншими), і продовжував писати. Після того, як в 1981 році Modern Jazz Quartet був відновлений, Льюїс також грав зі своїм секстетом (John Lewis Group), а в 1985 році заснував American Jazz Orchestra .

У 1990-ті роки він продовжував викладати, писати і виконувати музику, як з MJQ, так і самостійно. Він брав участь в сесіях Re-birth of the Cool з Джеррі Малліґан в 1992 році, брав участь в різних музичних проєктах третьої течії (з Гюнтером Шуллером й іншими), а також був прихильником музики Орнетта Коулмана.

Джон Льюїс помер 29 березня 2001 року в Нью-Йорку від раку простати.

Дискографія

Як керівник

Improvised Meditations and Excursions (1959, Atlantic) Odds Against Tomorrow (1959, UA) The Golden Striker (1960, Atlantic) POV (1975, Columbia) Preludes and Fugues from the Well-tempered Clavier Book 1 (1984, Philips) The Bridge Game (1984, Philips)

Як акомпаніатор з Чарлі Паркером

The Genius of Charlie Parker (1945-8, Savoy) «Parker's Mood» (1948) Charlie Parker (1951-3, Clef) «Blues for Alice» (1951)

Як керівник Orchestra USA (з Гюнтером Шуллер і Харольдом Фарберманом)

Orchestra USA (1963, Colpix)

Записи з Modern Jazz Quartet

Vendome (1952, Prestige) Modern Jazz Quartet, ii (1954-5, Prestige) Concorde (1955, Prestige) Fontessa (1956, Atlantic) One Never Knows (1957, Atlantic) Third Stream Music (1957, 1959-60, Atlantic) Exposure (1960) European Concert (1960, Atlantic) The Modern Jazz Quartet and Orchestra (1960, Atlantic) Original Sin (1961, Atlantic) The Comedy (1962, Atlantic) A Quartet is a Quartet is a Quartet (1963, Atlantic) Under the Jasmin Tree (1968, Apple) The Last Concert (1974, Atlantic) Bill Evans: A Tribute (1982, Palo Alto Records)

З Кліффордом Брауном

Memorial Album (Blue Note, 1953)

Примітки

Посилання JAZCLASS – John Lewis and the MJQ