Слуга Божий Адольф Кайпр SJ (; 5 липня 1902, Гредле — 17 вересня 1959, Леопольдов) — чеський католицький священник, єзуїт, публіцист та мученик.
Ув'язнений нацистами (1941—1945) та комуністами (1950—1959).
Життєпис
Дитинство та ранні роки (1902—1927) Адольф Кайпр народився 5 липня 1902 року в Гредле, хрещений 12 липня 1902 року. Коли мати померла, батько повернувся з синами до рідного села Братроніце, де також невдовзі помер. За сиротами залишилася доглядати їх тітка Клара разом із чоловіком Йозефом Бржеком. Адольф виховувався в християнській вірі. Між 1908 і 1916 роками навчався в початковій школі, але незабаром пішов з неї через фінансові труднощі. Працював робітником, навчився шевської справи і врешті-решт став учнем у школі сусіднього села. Зацікавившись навчанням, він також підготувався до навчання в середній гімназії. З 1924 по 1926 рік проходив військову службу в Чехословацькій армії.
Вступ до Товариства Ісуса (1928—1937) Після шостого класу він вступив на новіціат Товариства Ісуса, який відбув у Велеграді з 1928 по 1930 рік. У цей час він також готувався до іспиту на закінчення школи, який склав із відзнакою. 15 серпня 1930 року він склав чернечі обіти у Велеграді. У 1930—1932 рр. вивчав філософію в Егенговені (нині частина Левена) в Бельгії, а з 1932 по 1936 роки вивчав теологію в Інсбруку, де його було рукоположено в священичий сан 26 липня 1935 року. Через кілька днів він відправив свою першу месу в Празькій церкві св. Ігнатія Лойоли та Братроніцькій церкві Всіх Святих.
У нацистських концтаборах Після публікацій у католицьких журналах, у яких він критикував нацистів, його було ув'язнено у концтаборі Дахау. На обкладинці одного з журналів за 1939 рік було зокрема зображено Христа, що перемагає смерть, представлену у вигляді символів нацизму.
Відновлена канцелярська та редакторська діяльність 15 серпня 1945 році склав четвертий чернечий обіт і став професом Товариства Ісуса. Був відомим проповідником і керівником духовних реколекцій та вправ, відновив публікацію Dorost, хоча незабаром після цього також став редактором журналу Katolík: list pro kulturu a život z víry (Католик: журнал про культуру і життя вірою), який з 1945 по 1948 рік став його головною платформою для поширення Євангелія, його концепції християнського життя та апостольства, а також його коментарів про сучасне суспільство.
Потім Кайпр повністю присвятив свою діяльність душпастирському служінню. У проповідях він зміцнював віру своїх слухачів і продовжував полеміку проти матеріалізму та марксистської критики релігії.
У комуністичних в'язницях Через п'ять років після звільнення з Дахау у 1945 році Кайпра було заарештовано комуністичною владою у Празі і засуджено до 12 років ув'язнення у комуністичних тюрмах за написання «крамольних» статей. З 24 років свого священства Кайпр провів у в'язниці понад половину цього часу.
Помер 17 вересня 1959 року у в'язниці в місті Леопольдов.
Батифікаційний процес У 2017 році Генеральний настоятель єзуїтів о. Артуро Соса дав згоду на відкриття беатифікаційного процесу о. Кайпра. Дієцезіальний етап процесу офіційно розпочався у вересні 2019 року і завершився 4 січня 2021 року. З цього приводу архієпископ празький кардинал Домінік Дука відслужив святу Месу у празькій церкві святого Ігнатія.
Джерела Vojtěch Novotný. Ministerium verbi: Kázání Adolfa Kajpra o mši svaté, o posledních věcech člověka a o rozličných aspektech víry. Praha: Karolinum, 2017. Novéna o otci Adolfu Kajprovi: (5.7.1902 — 17.9.1959) ("Nowenna o ojcu Adolfie Knajprze: 5.7.1902 — 17.9.1959), wybrał i uporządkował Michal Altrichter, Olomouc, Wydawnictwo Centra Aletti Refugium Velehrad-Roma, 2017. Vojtěch Novotný. Maximální křesťanství: Adolf Kajpr SJ a list Katolík . Praha: Karolinum, 2012. Jan Pavlík. Vzpomínky na zemřelé jezuity, narozené v Čechách, na Moravě a v moravském Slezsku od roku 1814. Olomouc: Refugium Velehrad-Roma, 2011, s. 341—347. Adolf Kajpr. Svědectví doby. Praha: Česká křesťanská akademie, 1993.
Примітки