Монастир святого Миколая в Струсові (ЧСВВ) — монастир Української греко-католицької церкви в с. Струсів.
Історія На зламі XVI–XVII ст. у Струсові виник монастир. Його заснували двоє ченців, які видовбали в скелястому масиві на лівому березі Серету печерний комплекс з храмом Святого Миколая. .
Після козацьких війн та періоду Руїни монастир занепав, а під час турецько-татарських набігів його зруйнували. У 1767 році київський воєвода Францішек Салезій Потоцький виділив необхідні кошти для відбудови монастиря і церкви, передавши їх у користування отцям-василіянам. 17 серпня 1771 року він закріпив це рішення актом фундації, в якому детально визначив внесок: було виділено землю під монастир для дванадцяти ченців, церкву, господарський фільварок, інші споруди, а також 60 тисяч золотих на будівельні потребиБерест Р. Середньовічні монастирі Галичини: житло та побут. — Львів, 2011. — С. 171. — ISBN 978-617-607-040-5.Вуйцик В. З історії василіанських монастирів: Святомиколаївський монастир в Струсові // Галицька брама. — Львів, 1999. — № 1-2. — С. 20..
У грудні 1772 року чеський архітектор Йоган Каспер Зельнер завершив розробку проєкту нового монастирського комплексу. Вже через два роки, на місці, де раніше розташовувався старий печерний храм, було споруджено новий бароковий монастир разом із церквою, освяченою на честь святого Миколая.
У 1787 році австрійський уряд видав декрет, відомий як «Йосифінська касата», згідно з яким монастир був ліквідований. Ченців розселили, перевівши їх до монастирів у Бучачі та Улашківцях, а все монастирське майно продали за 31 750 флоринів. Церкву передали римо-католицькій громаді для використання як костелу, але вона згоріла у 1891 році.
Протягом майже цілого століття монастирська церква залишалася занедбаною. У 1993 році її повернули законному власнику — оо. василіянам, згідно з рішенням Тернопільської ОДА. Відновлення парафіяльної та монастирської діяльності очолив ігумен Бучацького монастиря о. Іван Майкович. Він співпрацював з архітекторами з «Укрзахідпроектреставрації» на чолі з Миколою Гайдою. Завдяки спільним зусиллям Бучацького монастиря та місцевих парафіян церкву було повністю відбудовано, відновлено давній печерний храм та завершено роботу над іконостасом. Нині монастир діє на єпархіальному праві.
На території парафії встановлено та освячено хрест на місці, де заплановано будівництво каплиці, присвяченої блаженним Миколі Кондрату та Миколі Цигельському. Крім того, на парафії активно функціонують спільноти «Матері в молитві» та братство «Апостольство молитви». Для дітей регулярно організовуються табори «Веселі канікули з Богом», а також діє парафіяльний хор. Станом на 2014 р. у церкві було проведено ремонтні роботи та придбано новий дзвін.
Настоятелі ігумен о. Епіфаній Лахоцький, о. Іван Дамаскин Стахнякевич (1773/74), Онуфрій Крижановський (1775/76), о. Венедикт Площанський (1776), о. Іван Майкович, ЧСВВ (1993—?) о. Симеон Чмола, о. Тадей Мисюк, о. Теодор Нагорняк, ЧСВВ (з ?).
Примітки
Джерела