Костянти́н Людвигóвич Брамсóн ( — ) — український ентомолог та педагог. Автор ґрунтовних досліджень з фауністики та таксономії лускокрилих.
ЖиттєписЯкобсон Г. Г. [Некролог К. Л. Брамсона] // Русское энтомологическое обозрение, 1909, № 3, с. 333—334
Костянтин Людвигович Брамсон народився 25 жовтня 1842 року в Санкт-Петербурзі. Після закінчення гімназії у Вітебську він вступив до Санкт-Петербурзького, а згодом — на фізико-математичний факультет Імператорського університету Святого Володимира в Києві. Одержавши університетський диплом, К. Л. Брамсон викладав німецьку мову — у Києві, а згодом у класичній гімназії у Катеринославі. Останній період життя він разом з донькою Оленою викладав німецьку в Єлисаветградській жіночій гімназіїАдрес- календарь 1866 года. Список должностных лиц Елисаветграда. URL: https://pomnirod.ru/materialy-k-statyam/administrativno-territorialnoe-delenie-rossijskoj-imperii/gubernii-rossii/hersonskaya-guberniya//населенные-места-губернии-по-уездам-и-волостям15/elisavetgradskij-uezd/исторические-документы-елисаветградский-уезд-новороссийской-губернии/список-должностных-лиц-елисаветграда.html. Як держслужбовець він мав чин статського радника. Після виходу у відставку він продовжив свої наукові заняття. Змолоду не маючи міцного здоров'я, він захворів на гнійний плеврит, переніс операцію і помер.
Наукова діяльність
Усе дозвілля він віддавав заняттям з ентомології — збиранню комах, опрацюванню колекцій та підготовці публікацій. Костянтин Людвигович здійснив декілька експедицій до Кавказу та в Тургайський степ, де зібрав багаті ентомологічні колекції. Він також співпрацював з Департаментом землеробства як кореспондент з ентомологічної частини.
Найвагомішим був його внесок у вивчення лускокрилих. На той час не існувало праць, за якими можна було б надійно визначати метеликів у обсязі великих регіонів. К. Б. Брамсон підготував і видав власним коштом фундаментальну працю (Kiew, 1900. — 150 S.). Частково ці праці він переклав та видав французькою. Появу цих визначників схвально зустріли у Європі. Протягом наступних ста років вони лишалися єдиним визначником метеликів КавказуНекрутенко Ю. П. Дневные бабочки Кавказа: Определитель / Отв. ред. Долин В. Г. — Киев: Наук. думка, 1990.- 216 с. — URL: http://butterflylib.ru/books/item/f00/s00/z0000005/st003.shtml .
У Росії тих часів користувався чималою популярністю також двотомний визначник комах-шкідників сільського та лісового господарстваВредные насекомые и меры борьбы с ними: руководство для сельских хозяев, сельскохозяйственных учебных заведений, народных учителей и учительских семинарий. Ч. 1. Насекомые вредные для большей части культурних растений, для полеводства, луговодства и огородничества. — Екатеринослав, 1881. — 176 с.; Ч. 2. Насекомые, вредящие для лесоводства, садоводства виноградарства. — Екатеринослав. – 188 с. . Вони дозволяли визначати комах не лише за морфологічними ознаками, а й за пошкодженнями рослин, спричинених шкідниками. Це було досить зручно для практичних працівників. Обидві частини виходили друком трьома виданнями, причому щоразу їхній обсяг істотно зростав.
Крім вказаних книжок, Костянтин Людвигович автор низки наукових журнальних статей. До останніх днів життя вчений працював над продовженнями визначника метеликів Європи та Кавказу і готував нову працю, присвячену географічному поширенню лускокрилих.
У творчому доробку ентомолога — види комах, описаних ним як нові для науки: метелик Vanessa inordata Brams., 1886 та бджолині Osmia minuta Brams., 1879, Halictus kessleri Brams., 1879, Andrena squamigera Brams., 1879 і Andrena holosericea Brams., 1879https://www.gbif.org/species/173477471. Після смерті К. Л. Брамсона лишалися його величезні колекції денних метеликів Палеарктики і шовкопрядів всього світу. Відомо, що його донька клопоталася, шукаючи фахівців, які могли б довести рукописи батька до видання. Доля рукописів і колекцій невідома.
Вшанування й увічнення пам'яті К. Л. Брамсон прижиттєво був обраний членом-кореспондентом Московського товариства дослідників природи та Руського ентомологічного товариства, дійсним членом ентомологічних товариств у Парижі, Цюриху (Швейцарія), Штеттині (Німеччина) та іншихhttp://irbis.cfuv.ru:8080/cgi_bin/irbis64r_15/cgiirbis_64.exe?LNG=&Z21ID=&I21DBN=CATKFU_PRINT&P21DBN=CATKFU&S21STN=1&S21REF=&S21FMT=FULLW_print&C21COM=S&S21CNR=500&S21P01=0&S21P02=0&S21LOG=1&S21P03=K=&S21STR=НАСЕКОМЫЕ.
Французький ентомолог Моріс Пік назвав на його честь підвид жука-вусача — Eodorcadion carinatum bramsoni (Pic, 1901)
Примітки