Авіґдор Гамеїрі (, Авіґдор Менахем Фойерштейн; , Давідгаза, Австро-Угорщина — , Ізраїль) — ізраїльський поет, прозаїк і журналіст, перекладач, один із перших представників модернізму в івритській літературі.

Життєпис

Народився в родині Гадаси та Цві Меїра Фойерштейнів. З ранніх років виховувався у родині діда Давіда Рошовського, заможнього землевласника. Отримав традиційну освіту що включала вивчення івриту та Танаху. Продовжив навчання у хедері та єшивах в Гайдубесермені та Пресбурзі. У 1905 році вступив до гімназії при реформістському бейт-мідраші в Будапешті. У 1907 році у краковському журналі «Га-Міцпе» було опубліковано його перший вірш на івриті «Бен га-атід» (, «Син майбутнього»). Вірші Фойерштейна друкувались в одеському журналі «Га-Шилоах», варшавському «Га-Цфіра», а в 1912 році побачила світ його перша поетична збірка .

Від початку Першої світової війни пійшов добровольцем до угорської армії. Отримав офіцерське звання,воював на фронті у Галіції де наприкінці 1916 року потрапив до полону та був ув'язнений у Сибіру. Після Жовтневого перевороту 1917 року був звільнений, переїхав до України, оселився спочатку в Києві, а з 1919 року в Одесі де приєднався до кола єврейських письменників.

Після окупації більшовицькими військами півдня України в 1921 році разом з дружиною та групою єврейських письменників емігрував до Палестини. Оселився у Тель-Авів та приєднався до команди газети «Га-Арец». В 1921 — 1924 роках був редактором журналу «Лев хадаш» () де публіковав гострі критичні статті; пізніше редагував подібний журнал «Га-Махар» (). У 1921 році в журналі «Лев хадаш» опублікував статтю «Відкритий лист до Верховного комісара» адресовану Герберту Семюелю що піддавала різкій критиці . Наклад журналу було конфісковано, а Фойерштейна притягнуто до суду за звинуваченням у розпалюванні міжконфесійної ворожнечі та образі арабського народу .

У жовтні 1922 року змінив прізвище на Гамеїрі на честь свого далекого предка видатного рабина .

Творчість

Перший івритомовний звуковий фільм, створений у 1933-35 роках, був заснований романі Гамеїрі «Зот гі Га-Арец» (, «Це вона — Земля»). Фільм розповідає про п'ятдесят років поселенського руху в Ізраїлі, починаючи з діяльності «БІЛУ».

Примітки

Джерела

Посилання

Твори Авіґдора Гамеїрі в архіві «Ґназім»