Ласло Латор (, 19 листопада 1927, Тросник, Україна — 27 липня 2023)https://konyvesmagazin.hu/friss/lator_laszlo_meghalt.html — угорський поет, перекладач, есеїст, член-засновник Цифрової літературної академії, лауреат премії Кошута, був удостоєний звання митець нації (A Nemzet Művésze).
Діяльність У період з 1947 по 1951 рік він вивчав угорсько-німецьку лінгвістику в університеті ім. Пазмані в Будапешті, будучи студентом колегії Етвеша. Його дружина, Юдіт Пор, була тут перекладачем.
З 1955 р. був викладачем видавництва «Європа», а згодом головним редактором. Він вперше виступає в угорських журналах та публікує вірші. Президент Карпатського гуртка, засновник Академії літератури і мистецтва Сечені з 1992 року.
Як редактор або актор, він регулярно виступає на угорському радіо та угорському телебаченні. Тривалий час редагував серію видавництва «Unikornis» — «Скарбниця угорської поезії».
Він є членом редакційної колегії журналу «Holmi» з часу його заснування в 1989 році. Незважаючи на те, що том був завершений і чекався на друк у другій половині 1940-х років, його перша книга віршів «Ангел» вийшла лише в 1969 році. До цього часу він в основному присутній в угорському літературному житті як перекладач.
Він редагує кілька антологій, зокрема «Gyönyörök sötét kútjait» з еротичних віршів у світовій та угорській літературі. Всі його вірші опубліковані в 1997 році. На перший погляд, поезія Латора відрізняється в сучасній угорській ліриці своєю лаконічністю та прихильністю до пов'язаних форм. З 1970-х до 1990-х років він на факультеті мистецтв Університету Етвеша Лоранда популярний та високоефективний семінар з літературного перекладу.
Поет добре відомий своїми поетичними аналізами, вільно дотримуючись одночасної чуттєвої та духовної історії, сформованої за невідомими законами тяжіння пам'яті.
Творчість A szovjet líra kincsesháza (1963) Klasszikus orosz költők (1966) A világirodalom legszebb versei. XX. század (1967) Sárangyal. Versek; Szépirodalmi, Bp., 1969 Mai olasz elbeszélők (1969) Az egyetlen lehetőség. Versek; Megyei Könyvtár, Békéscsaba, 1976 Domokos Mátyás–Lator Lászlóː Versekről, költőkkel; Szépirodalmi, Bp., 1982 Makó; fotó Szabóky Zsolt, szöveg Varga Dezső, Halmágyi Pál, Lator László, németre ford. Dagmar Fischer, Engl Géza; Corvina, Bp., 1985 Fellobban, elhomályosul (1986) Az elhagyott színtér. Versek 1947—1987; Szépirodalmi, Bp., 1992 A magyar költészet kincsestára sorozat (1992) Szigettenger. Költők, versek, barátaim; Európa, Bp., 1993 Sötéten, fényben. Kiadatlan versek, 1946—1950; Magyar Írószövetség–Belvárosi Könyvkiadó, Bp, 1994 (Bibliotheca Hungarica) A kuruc költészet (1995) A XVIII. század költői (1996) Lator László összes versei 1946—1996 (1997) Lator László versei és versfordításai; utószó Ferencz Győző; Unikornis, Bp., 1999 (A magyar költészet kincsestára) Kakasfej vagy filozófia? Mire való a vers?; Európa, Bp., 2000 The belling; angolra ford. Kiss Zsuzsa, Gregory O'Donoghue et al.; Southword, Cork, 2005 A tér, a tárgyak; Európa, Bp., 2006 Az egyetlen lehetőség. Válogatott versek; utószó Ferenc Győző; Európa, Bp., 2007 A megmaradt világ. Emlékezések; Európa, Bp., 2011 + CD Szabad szemmel. Esszék; Európa, Bp., 2016
Примітки
Джерела Gerencsér Ferenc: Ki kicsoda a magyar irodalomban? - 1000-től 2000-ig, Tárogató II. Bt., Kortárs magyar írók 1945-1997, bibliográfia és fotótár , mek.oszk.hu
Посилання Lator László Digitalizált művek , pim.hu Lator László profilja a Petőfi Irodalmi Múzeum — Digitális Irodalmi Akadémia honlapján , pim.hu Lator László felolvassa verseit , pim.hu Lator László Fehér-izzáson szén-sötét című versének autográf szövege , pim.hu
Emlékezése Nemes Nagy Ágnesre, kérdező Kelevéz Ágnes I. rész , pim.hu Emlékezése Nemes Nagy Ágnesre, kérdező Kelevéz Ágnes II. rész , pim.hu Emlékezése Vas Istvánra, kérdező Kelevéz Ágnes , pim.hu