Добри́ня Мики́тович (Низкинич) — один з героїв руського билинного народного епосу, легендарний богатир часів Київської Русі.
Прототип Прототипом билинного богатиря вважається воєвода Володимира I Святославича Добриня.
Зображення в руській міфології Добриня часто зображується богатирем на службі при князеві Володимирі. Билини нерідко говорять про його довгу придворну службу, в якій він проявляє свою природну кмітливість. Часто князь дає йому доручення: зібрати та перевезти данину, виручити княжу племінницею. Часто і сам Добриня викликається виконувати доручення, від яких відмовляються інші богатирі. Добриня — найближчий до князя і його родини богатир, що виконував їх особисті доручення та відрізнявся не лише хоробрістю, але й дипломатичними здібностями.
Російські інтерпретації В Заліссі (сучасній Росії) після монгольскої навали з київським Добринею почали ототожнювати місцевого боярина Тиманю на прізвисько Золотий Пояс, який служив місцевим князям — Всеволоду Велике Гніздо та його синам. З часом Тиманю все частіше починають іменувати Добринею, додаючи визначення Резанич (тобто рязанець).
Остаточно така інтерпретація була закріплена в Никоновському літописі, укладеному в XVI сторіччі для обґрунтування претензій на Київ московського князя Василя III.
Родина Дружина Добрині — Анастасія, дочка Микули Селяниновича.
Вшанування пам'яті Віктор Васнецов намалював картину "три богатирі".
В місті Коростень встановлено пам'ятник билинному герою.
В Оболонському районі міста Києва існує вулиця Добринінська.
Див. також Сторожова застава
Примітки
Посилання
Науковий аналіз билин про Добриню Роботи А. Л. Баркової. Михайло Грушевський, Історія української літератури. В 6-ти томах. Том 4, Книга 1, Відгомони дружинного епосу. Либідь. Київ. 1993 Українські билини Історико-літературне видання східнослов'янського епосу
Література
Златоплуг: епос України-Русі. На київському циклі билин / відтвор. сучасною укр. мовою, впорядкув. з дод. власного матеріалу Віктора Гребенюка. Луцьк, 2022. 350 с.