Ноняк Михайло Васильович ( , с. Манява, Богородчанський район, Івано-Франківська область, УРСР) — український політик, державний діяч. Державний службовець 2 рангу. Кандидат економічних наук. Голова Державної служби України з безпеки на транспорті з 20 квітня 2016 по 25 вересня 2019. Учасник Євромайдану (сотник другої сотні Самооборони Майдану).
Ранні роки Народився 24 жовтня 1982 року в сім'ї робітників. Батьки працювали в комунальних підприємствах Надвірної. Навчався в місцевій школі № 1, а згодом в школі с. Манява. Після школи вступив до Надвірнянського коледжу, займався спортом (бокс, гопак) та громадсько-політичною роботою. Будучи студентом коледжу, отримав 2002 року сертифікат тренера з рукопашу гопак від Львівського державного інституту фізичної культури і спорту імені Івана Боберського. Того ж року обраний депутатом Надвірнянської міської ради.
Навчання та наукова діяльність
1998—2002 — Навчався в Надвірнянському коледжі Національного транспортного університету за спеціальністю «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів», механічний факультет 2002 — 2007 — Навчався в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу, факультет «Буріння» 2014 — 2017 — Навчався в Національній академії державного управління при Президентові України, магістр з управління суспільним розвитком 2015 — 2019 — Навчався в Європейському університеті, аспірантура 2020 — Отримав ступінь кандидата економічних наук 2022 — н.ч. — Докторант Інституту держави і права імені В. М. Корецького Національної академія наук України
Громадсько-політична діяльність
2000—2010 — Член Надвірнянської районної організації ВО «Свобода» 2002—2006 — Депутат Надвірнянської міської ради 4-го скликання, член бюджетної комісії 2008—2013 — Голова Надвірнянської РО «Молода Просвіта Надвірнянщини» 2009 — н.р. — Голова Івано-Франківської обласної організації ГО «Федерація рукопашу Гопак» 2009—2010 — Голова Надвірнянської районної координаційної ради політичних партій та громадських організацій 2010—2014 — Член Надвірнянської РО «Громадянська позиція» 2013—2014 — Голова Надвірянської міської організації «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка 2019 — н.ч. — Голова Всеукраїнської профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій
Трудова та професійна діяльність 2002 — 2014 — Приватний підприємець
2014 — 2015 — Голова Комісії з реорганізації Державної податкової служби України
2014 — 2016 — Заступник Міністра доходів і зборів України
2016 — Заступник Голови Державної служби України з безпеки на транспорті
2016 — 2019 — Голова Державної служби України з безпеки на транспорті. Звільнений 25 вересня 2019 року.<Про звільнення Ноняка М. В. з посади Голови Державної служби України з безпеки на транспорті Кабінет Міністрів України (25 вересня 2019)
2016 — 2021 — Голова комісії з ліквідації Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті
2022 — н.ч. — Доцент Київського національного університету будівництва і архітектури
Євромайдан Під час Євромайдану брав активну участь та був сотником другої сотні. У лютому 2014 року під час проведення акцій протесту отримав легке поранення.
Нагороди та відзнаки
орден Святого Архистратига Михаїла I ступеня (2022 р.) Нагрудний знак «Почесна відзнака А4423» (2021 р.) Нагрудний знак «За заслуги перед Збройними Силами України» (2021 р.) подяка Київського міського голови (2020 р.) орден Святого Архистратига Михаїла II ступеня (2020 р.) медаль «Святого апостола українського Андрія Первозванного» II ступеня (2020 р.) медаль «За сприяння Збройним силам України» (2020 р.) медаль «Честь. Слава. Держава» (2019 р.) Почесна грамота Верховної Ради України (2019 р.) Пам'ятна відзнака «Річниця військової частини 2016—2017» (2019 р.) Пам'ятна відзнака «15 років Повітряним Силам України» (2019 р.) Подяка Міністерства молоді та спорту України (2018 р.) Грамота Профспілки Укртрансбезпеки (2018 р.) Медаль «За жертовність і любов до України» (2015 р.) Відзнака «Іменна вогнепальна зброя» — «Форт 17-05» (2014 р.).
Особисте життя Одружений з Тетяною Василівною Ноняк. Подружжя виховує трьох дітей, доньок — Христину та Софію, та сина — Данила.
Джерела