Освальдо Рамірес (, 28 березня 1947, Ліма) — перуанський футболіст, що грав на позиції нападника.

Вважається одним із найкращих форвардів у Південній Америці. На клубному рівні з 27 голами він входить у десятку найкращих бомбардирів в історії Кубка Лібертадорес та є найкращим перуанським бомбардиром в цьому змаганні, будучи найкращим бомбардиром турніру в 1972 і 1975 роках. Також він є другим найкращим бомбардиром у Першому дивізіоні Перу з 190 голами, п'ятим найкращим бомбардиром в історії «Універсітаріо» (95 голів), дев'ятим найкращим бомбардиром клубу «Спортінг Крістал» (89 голів) та сьомим бомбардиром «Спорт Бойз» (48 голів) — з останнім був найкращим бомбардиром чемпіонату Перуана в 1969 року. У складі збірної Перу — володар Кубка Америки.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1966 року виступами за команду «Спорт Бойз», разом з якою брав участь у Кубку Лібертадорес 1967 року. Клуб фінішував 3-ім у групі та вибув на груповому етапі, а Рамірес забив 4 голи за свій клуб. У 1968 році він забив 26 голів і завоював звання найкращого бомбардира перуанської ліги. Загалом у своїй першій команді провів чотири сезони, взявши участь у 92 матчах чемпіонату, в яких забив 50 голів.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Універсітаріо де Депортес», до складу якого приєднався 1970 року. З командою він брав участь у Кубку Лібертадорес 1971 року, де «Універсаріо» показав чудові результати на груповому етапі, не програвши жодної гри і вигравши групу, залишивши за собою два аргентинські гранди — «Росаріо Сентраль» та «Бока Хуніорс». Рамірес забив один гол за свій клуб. На стадії півфіналу «Універсаріо» посів останнє місце в групі. Разом з командою того ж року Рамірес виграв свій перший титул чемпіона Перу.

Наступного року «Універсаріо» дійшло до фіналу Кубка Лібертадорес 1972 року, де в півфіналі залишило за собою двох уругвайських гігантів — «Насьйональ» та «Пеньяроль». Рамірес забив 6 голів за клуб на тому турнірі, у тому числі відзначився хет-триком у Монтевідео в грі проти «Насьйоналя» (3:3), ставши найкращим бомбардиром турніру.

У 1974 році разом з «Універсаріо» він виграв свій другий титул чемпіона Перу, а наступного року знову вийшов з командою у півфінал Кубка Лібертадорес 1975 року, забивши 8 голів, ставши вдруге найкращим бомбардиром головного континентального клубного турніру. Всього Рамірес відіграв за команду з Ліми шість сезонів своєї ігрової кар'єри.

Після вдалого виступу на Кубку Америки 1975 року Рамірес відправився за кордон у мексиканський «Атлетіко Еспаньйол», з яким того ж року виграв Кубок чемпіонів КОНКАКАФ, забивши по голу в півфіналі і фіналі. Також забив гол у матчі за Міжамериканський кубок 1976 року у ворота аргентинського «Індепендьєнте», але трофей мексиканцям здобути не вдалось. У 1977 році нападник повернувся в Перу, де виграв два чемпіонати з клубом «Спортінг Крістал» і знову став найкращим бомбардиром чемпіонату у 1980 році з 18 голами.

У 1980—1981 роках Рамірес виступав у Венесуелі за клуб «Депортіво Галісія», потім він повернувся до «Спортінг Крістал» і востаннє взяв участь у Кубку Лібертадорес 1981 року. «Спортінг» вибув на груповому етапі, а Рамірес забив свої три останні голи в цьому турнірі. У 1982 році він закінчив свою футбольну кар'єру. У матчах чемпіонату він зіграв загалом 440 матчів і забив 224 голи, а в міжнародних клубних змаганнях провів 56 матчів і забив 29 голів. Він є одним з найкращих бомбардирів в історії Кубка Лібертадорес — у цьому турнірі він забив 27 голів (4 за «Спорт Бойз», 15 за «Універсаріо» та 8 за «Спортінг Крістал»), що є рекордом для перуанських футболістів.

За даними Міжнародної федерації історії та статистики футболу він забив 224 голи в 438 офіційних матчах у вищому дивізіоні в Перу, Мексики та у Кубку Лібертадорес, що робить його одним з найкращих бомбардирів Південної Америки 1970-х років. Також майже тридцять років Рамірес утримував рекорд найкращого бомбардира чемпіонату Перу, поки Серхіо Ібарра не побив його результат у 2008 роціEurosport — Sergio Ibarra bate el récord de goleador histórico en Perú .

По завершенні ігрової кар'єри став функціонером, працював президентом Перуанської федерації футболу (1985—1986) та уповноваженим ФІФА.

Виступи за збірну 7 квітня 1968 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Перу в товариській грі проти Бразилії (1:2). Наступного року взяв участь у кваліфікації до чемпіонату світу 1970 року, де перуанці у вирішальному матчі сенсаційно вибили Аргентину (2:2) завдяки дублю Раміреса і вперше за 40 років вийшли на «мундіаль»La Bombonera rojiblanca. На самому чемпіонаті світу 1970 року у Мексиці1970 FIFA World Cup Mexico Рамірес зіграв у двох іграх групового етапу — проти ФРН (1:3) та Марокко (3:0), а його команда дійшла до чвертьфіналу.

Рамірес виступав за національну збірну Перу на Кубку незалежності Бразилії, який проходив з 18 по 25 червня 1972 року в Бразилії. Він допоміг своїй команді здобути перемогу над Венесуелою з рахунком 1:0, забивши вирішальний гол у матчі, але Перу програло у останній грі своєї групи Югославії з рахунком 1:2, де Рамірес також забив гол, і не вийшло до фінального раунду.

Згодом Рамірес у складі збірної був учасником розіграшу Кубка Америки 1975 року у різних країнах, здобувши того року титул континентального чемпіона. Рамірес зіграв у всіх 9 іграх — двічі проти Чилі, Болівії (забив по одному голу) та Бразилії, а також в усіх трьох фінальних матчах проти Колумбії (забивши гол у другому з них в Лімі).

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, провів у її формі 57 матчів, забивши 17 голів.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів СезонКомандаЧемпіонатМіжнародніУсьогоЧемпіонатІгорГолівТурнірІгорГолівІгорГолів 1966 «Спорт Бойз» Дессентралісадо 14 4 - - - 14 4 1967 16 6 КЛ 8 4 24 10 1968 26 26 - - - 26 26 1969 18 10 - - - 18 10Усього за «Спорт Бойз» 74 46 - 8 4 82 50 1970 «Універсітаріо» Дессентралісадо 19 7 - - - 19 7 1971 17 10 КЛ 8 1 25 11 1972 27 14 КЛ 12 6 39 20 1973 23 14 - - - 23 14 1974 44 26 - - - 44 26 1975 3 2 КЛ 10 8 13 10Усього за «Універсітаріо» 133 73 - 30 15 163 88 1975–76 «Атлетіко Еспаньйол» Прімера Дивізіон 32 9 КЧ + МК 6+2 3+1 40 13 1976–77 14 3 - - - 14 3Усього за «Атлетіко Еспаньйол» 46 12 - 8 3 54 16 1977 «Спортінг Крістал» Дессентралісадо 37 24 - - - 37 24 1978 15 9 КЛ 5 3 20 12 1979 14 4 - - - 14 4 1980 30 18 КЛ 3 2 33 20 1981 27 8 КЛ 6 3 33 11Усього за Sporting Cristal 123 63 - 14 8 137 71Усього за кар'єруБез урахування виступів у Венесуелі, по яких нема даних 376 194 - 60 31 440 225

Голи за збірну

Голи Освальдо Раміреса за збірну Дата Місце Суперник Рахунок Результат Турнір 1. Богота (Колумбія) 1-1 Товариський матч 2. Сан-Сальвадор (Сальвадор) 1-2 3. 1-4 4. «Ла Бомбонера», Буенос-Айрес (Аргентина) 0-1 Відбір на ЧС-1970 5. 0-2 6. «Вівалдан», Манаус (Бразилія) 1-0 Кубок незалежності Бразилії 7. 1-1 8. Ліма (Перу) 3-0 Товариський матч 9. Національний стадіон, Ліма (Перу) 3-0 10. Ліма (Перу) 1-0 11. 2-0 12. «Естадіо Хесус Бермудес», Оруро (Болівія) 0-1 Кубок Америки 1975 13. Національний стадіон, Ліма (Перу) 1-0 14. 2-0 15. «Ацтека», Мехіко (Мексика) 1-1 Товариський матч 16. Порт-о-Пренс (Гаїті) 2-2 17. Національний стадіон, Ліма (Перу) 1-1

Титули і досягнення

Командні Чемпіон Перу (4): «Універсітаріо де Депортес»: 1971, 1974 «Спортінг Крістал»: 1979, 1980 Володар Кубка чемпіонів КОНКАКАФ (1): «Некакса»: 1975 Переможець Кубка Америки: 1975

Особисті Найкращий бомбардир чемпіонату Перу: 1968 (26 голів), 1981 (18 голів)GOLEADORES DEL FUTBOL PERUANO Найкращий бомбардир Кубка Лібертадорес: 1972 (6 голів), 1975 (8 голів)

Примітки

Посилання

Статистика виступів за збірну на 11v11.com