«Як добре те, що смерті не боюсь я…» — вірш українського поета XX століття, перекладача, літературознавця, правозахисника Василя Семеновича Стуса. Вірш спочатку увійшов до збірки "Час творчості / Dichtenszeit", написаної поетом під час слідства після першого арешту 1972 року у камері попереднього ув'язнення Київського республіканського КДБ.

Сюжет вірша

Поезія «Як добре те, що смерті не боюсь я…» є своєрідним поетичним громадянським маніфестом, і поетичною молитвою (медитацією), і заповітом, який показує роздуми ліричного героя (автора) про власну трагічну, але невідворотну долю, незламність, здатність залишатися людиною за будь-яких обставин, переживання за рідну країну, мрії про єдність народу. Цей вірш звучить як кредо автора.

Літературний аналіз твору

Метрика і строфіка

Віршовий розмір: п'ятистоповий ямб. Римування перехресне (abab) з чергуванням жіночих та чоловічих клаузул (жчжч). Вірш записано без графічного поділу на строфи (астрофічний твір)

Жанрові особливості

За мотивами й настановою вірш «Як добре те, що смерті не боюсь я…» близький до «Заповіту» Тараса Шевченка, зокрема передбаченням власної загибелі на чужині. Твір містить традиційні для Василя Стуса авторські неологізми («недовідомих»), оксиморони («в смерті обернуся до життя»). Святість і вартісність справи, за яку бореться герой твору посилюється біблійним образом несення тяжкого хреста, а сам герой асоціюється з образом Ісуса Христа, що сам ніс свій тяжкий хрест і був на ньому розіп'ятий.Микола ТКАЧУК. ТИПОЛОГІЯ ГЕРОЯ-ЕКЗИСТЕНЦІАЛА В ЛІРИЦІ ВАСИЛЯ СТУСА/ ФІЛОСОФСЬКО-ЕКЗИСТЕНЦІЙНІ АСПЕКТИ ТВОРЧОСТІ ВАСИЛЯ СТУСА. ISSN 2308-1902 Актуальні проблеми української літератури і фольклору. 2014. № 21-22. 97 с.

У вірші помітні мотиви екзистенційності, антеїзму і карідоцентризму, та есхатологічні мотиви.

Історико-критичний аналіз Вірш написано 20 січня 1972 року в камері попереднього ув'язнення слідчого ізолятора Київського республіканського КДБ на восьмий день першого арешту Василя Стуса, який відбувся 12 січня 1972 року. 1975 року під час операції на шлунку у ленінградській лікарні для в’язнів ім. Гааза, де Стусу видалили 2/3 шлунка він пережив стан клінічної смерті й за кілька днів створив нову версію вірша.

Переклади +АнглійськоюСловацькоюРосійськоюПольськоюHow good it is that I’ve no fear of dying Nor ask myself how ponderous my toil

Nor bow to cunning magistrates, decrying

Presentiments of unfamiliar soil,

That I have lived and loved, yet never burdening

My soul with hatred, curses or regret.

My people! It is to you I am returning.

In death I somehow find my fate.

I turn my pained but goodly face to living

And in filial prostration I begin.

I meet your eyes in fair thanksgiving

And join my kindred earth as closest kin.

Переклад Марка КоринюкаAko dobre, že sa smrti nebojím,

nepýtam sa aký ťažký je môj kríž,

a pred Vami, moji sudcovia,

hlavu nikdy neskloním.

V predtuche neznámych diaľav

ja žil som, miloval som,

nepošpinil som sa vašim pachom

a nenávisť pokáním prekleniem.

Národ môj, ja k tebe ešte cestu nájdem,

pred smrťou životu dám prednosť

v utrpení, no i láske môjho zraku.

Až po zem sa ti ako tvoj dobrý syn pokloním,

so cťou sa pozriem do tvojich čestných očí

a po smrti sa navždy k rodnému kraju pritúlim.

Переклад Мирослава ДанішаКак хорошо, что смерти не боюсь я,

не озабочен, что тяжёл мой крест,

что перед вами, судьи, не согнусь я

в предчувствии незнанных вёрст и мест,

что жил, любил и не набрался скверны

и злобы — я на долю не ропщу.

Тебе, народ мой, я останусь верным,

и после смерти к жизни возвращусь

своим страданьем и лицом незлобным.

Как сын тебе я низко поклонюсь,

взгляну в глаза — а в них огонь свободы —

и в смерти с Украиной породнюсь.

Переклад Тетяни КамінськоїJak dobrze, że śmierci się nie lękam

I nie pytam, czy ciężki jest mój krzyż,

przed tobą obłudny sędzio nie klękam

w przeczuciu dróg co zaprowadzą wzwyż.

Że żyłem – kochałem i nie zhańbiłem

się nienawiścią, przekleństwem ni skruchą.

Переклад Володимира МокрогоMokry W. Elity polskie o wolności i niezależności Ukrainy. Od polskiego do ukraińskiego Sierpnia. Krakowskie Zeszyty Ukrainoznawcze, Kraków: Szwajpolt Fiol, 2010. T. XI/XII. S. 75–95.Как хорошо, что смерти не боюсь. Несу тяжелый крест через погосты.

Предчувствуя неведомые версты,

перед судом лукавым не клонюсь.

Хоть я сполна изведал жизни вкус,

но не набрался подлости и скверны.

О, мой народ, тебе останусь верным

и к вечной жизни в смерти обернусь.

Склонюсь я до земли перед тобой,

в твои глаза вгляжусь, благоговея.

И обручусь с родной землей моей.

Переспів ,

виконується як бардівська пісня Турецькою Ne güzel ölümden korkmayıp Sırtımdaki çarmıhın ağır olup olmadığını sormuyorum.

Yargıçlar, önünüzde eğilmeyip

Yetecek kadar bilinmeyen mesafeleri bekliyorum.

Yaşardım, severdim ama ...

Izin vermedim nefret, lanet, pişmanlık ve pislikle kirletilmeme.

Halkım benim, döneceğim sana...

Hayata dönerim ölümümde

Acı çeken ama kızgın olmayan yüzüm ile.

Bir evlat olarak tam yerlere eğilip önünde

Bakacağım dürüstçe dürüst gözlerine 

Ve anavatanımla akraba olacağım ölümde.

Переклад Ольги Вірник

Цікаві факти

Ориґінал вірша «Як добре те, що смерті не боюсь я…» став епіграфом до антології «Повернення невідомих» («Powroty nieobiecnych»)Kostenko L., Hołoborod’ko W., Kałyneć I., Stus W. Powroty nieobiecnych / W przekładach: Leszka Engelkinga, Jerzego Jędrzejewicza, Bazylego Nazaruka, Floriana Nieuważniego, Wiktora Woroszylskiego. Ostrowiec świętokrzyski, 1990. 14 ark. «Як добре те, що смерти не боюсь я…» — одна з поезій — лейтмотивів фільму другого «У білій стужі сонце України» кінотрилогії «Просвітлої дороги свічка чорна. Пам’яті Василя Стуса» (режисер Станіслав Чернілевський)Чернілевський С. Чорна елегія. Роздуми режисера кінотрилогії «Просвітлої дороги свічка чорна. Пам’яті Василя Стуса» // Українська культура. — 1992. — № 7. — С. 8‒10. «Як добре те, що смерти не боюсь я…» — одна з найбільш тиражованих медіалінгвістичних одиниць СИЗОНОВ, Д. Ю. Мас-медіа як джерело нової фразеології сучасної української літературної мови. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, 2017, 34: 29-38.

Примітки

Література Соловей Е. Українська філософська лірика / Е. Соловей. – К. : Час, 1999. Коцюбинська М. Поетове “самособоюнаповнення” (Василь Стус)/ М. Коцюбинська // Самототожність письменника: до методології сучасного літературознавства. – К. : Українська книга, 1999.

Посилання

«Як добре те, що смерті не боюсь я» - Лайфхаки з української літератури Лекція Людмили Кісельової для вчителів від Літературної лабораторії Мистецького арсеналу «Василь Стус: поет світового калібру на сайті YouTube Декламації «Як добре те, що смерті не боюся я» в читанні Козака Михайлика на сайті YouTube «Як добре те, що смерті не боюся я» в читанні Ігоря Мурашка. Аудіокнига.UA на сайті YouTube Капелюх Що Говорить (Олекс Степ) - Як добре те, що смерті не боюсь я на сайті YouTube Музичні інтерпретації АПОКРИФ - Як добре те, що смерті не боюсь я (сл. В. Стус)(РЕП ДО ЗНО) на сайті YouTube гурт Screamers - Як добре те, що смерті не боюсь я (сл. В. Стус, муз.гурт Screamers) на сайті YouTube Віктор Морозов співає пісню на слова Василя Стуса "Як добре те, що смерті не боюсь я"