Мико́ла Анто́нович Паску́цький (; , станція Флорешти Південно-Західної залізниці Сороцького повіту Бесарабської губернії, тепер Молдова — розстріляний 28 липня 1938, Москва) — радянський державний діяч. Один з організаторів перемоги радянської влади та будівництва соціалізму в Середній Азії. Член Комісії радянського контролю при РНК СРСР у 1934—1937 роках.

Життєпис Народився 9 листопада (за новим стилем 21 листопада) 1894 року на станції Флорешти Південно-Західної залізниці в родині залізничного майстра 1938. Липень ). За іншими даними народився в губернському місті Кам'янець-Подільський. Росіянин.

У 1907 році закінчив початкову двокласну залізничну школу. У 1912 році закінчив нижче залізничне училище в Асхабадіі.

З червня 1912 по вересень 1913 року — технік-практикант на залізниці в Андижані. У вересні 1913 — лютому 1914 року — кресляр, межовий технік межової партії в місті Скобелєві. У лютому 1914 — липні 1915 року — кресляр, межовий технік межової партії в місті Теджені Закаспійської області.

З липня 1915 по травень 1917 року — рядовий 5-го Сибірського залізничного батальйону російської армії. Учасник Першої світової війни.

Після Лютневої революції 1917 року, з лютого по травень 1917 року — голова ротного комітету, член солдатського комітету 12-ї армії Північно-Західного фронту.

З червня 1917 року — член, у листопаді 1917 — липні 1918 року — голова Тедженської повітової ради (колишня Закаспійська область).

У 1918 році був лівим есером Гражданская война и военная интервенция в СССР: Энциклопедия. — Москва, 1983. — С. 443.).

У серпні — листопаді 1918 року — голова військово-політичного штабу Закаспійського фронту. 29 грудня 1918 — 17 квітня 1919 року — начальник штабу Закаспійського фронту.

Член РКП(б) з березня 1919 року

17 квітня — 13 грудня 1919 року — член Революційної військової ради (РВР) Закаспійського фронту. З грудня 1919 року — член РВР Закаспійській групи військ Туркестанського фронту. 13 січня — 10 серпня 1920 року — член РВР 1-ї армії Туркестанського фронту. У серпні — жовтні 1920 року — начальник Ферганської армійської групи, військовий комісар 2-ї Туркестанської стрілецької дивізії. У жовтні — грудні 1920 року — голова Військової ради Ферганської області.

У жовтні 1920 — 1923 року — голова Економічної ради Автономної Туркестанської РСР. Одночасно в грудні 1920 — жовтні 1921 року — заступник народного комісара землеробства Автономної Туркестанської РСР. У жовтні 1921 — 1923 року — заступник голови Ради народних комісарів Автономної Туркестанської РСР.

З 1923 по 1924 рік — заступник голови Державної планової комісії при Ради праці і оборони СРСР.

У липні — листопаді 1924 року — народний комісар внутрішньої торгівлі Автономної Туркестанської РСР.

5 листопада 1924 — 15 лютого 1925 року — член Революційного комітету Туркменської РСР.

У 1925 — 1928 року — заступник голови Ради народних комісарів Туркменської РСР, голова Державної планової комісії при РНК Туркменської РСР.

27 листопада 1927 — 18 травня 1928 року — член Секретаріату ЦК КП(б) Туркменістану.

У червні 1928 — лютому 1930 року — член президії Державної планової комісії при Раді праці і оборони СРСР. У лютому 1930 — березні 1931 року — заступник голови та член президії Державної планової комісії при Раді праці і оборони СРСР.

З березня по жовтень 1931 року лікувався в Німеччині та на півдні СРСР.

У жовтні 1931 — березні 1932 року — заступник голови Всесоюзного об'єднання енергетичного господарства «Енергоцентр» ВРНГ СРСР.

У березні 1932 — жовтні 1934 року — голова Середньоазіатської Економічної ради при РНК СРСР у Ташкенті.

У грудні 1934 — жовтні 1937 року — начальник Головного бавовняного управління Народного комісаріату землеробства СРСР.

У грудні 1934 — жовтні 1937 року — 1-й заступник народного комісара землеробства СРСР.

Проживав у Москві (Воротніковський провулок, 3/10, квартира 44).

Делегат 15-го та 17-го з'їздів ВКП(б). На 17-му з'їзді обрано членом Комісії радянського контролю.

Жертва репресій

Миколу Паскуцького заарештували 28 жовтня 1937 року. Через 9 місяців — 28 липня 1938 року — Військова колегія Верховного суду СРСР за звинуваченням у контрреволюційній діяльності засудила Паскуцькорго до розстрілу. Вирок виконано 28 липня 1938 рокуЗа даними третього видання Великої радянської енциклопедії помер 27 серпня 1945 року. Місце смерті не вказано.. Місце поховання — КомунаркаРозстріли в Москві.

Реабілітовано 4 липня 1956 року1938. Липень .

Нагороди 1923 року за бойові заслуги нагороджений орденом Червоного Прапора (РРФСР) та почесною революційною зброєюСписок осіб, нагороджених орденом Червоного Прапора (РРФСР) та почесною революційною зброєю.

1927 року нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора № 1 Туркменської РСР.

Примітки

Джерела Большая советская энциклопедия. — 3-е издание. Гражданская война и военная интервенция в СССР: Энциклопедия. — Москва, 1983. — С. 443. За Советский Туркменистан: Воспоминания участников революции и гражданской войны. — Ашхабад, 1963. Филиппов С. Руководители центральных органов ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — : РОССПЭН, 2018. Паскуцкий Николай Антонович