Феодосій Миколайович Чернишов, рос. дореф. Ѳеодосій Николаевичъ Чернышевъ; , Київ — ) — російський геолог і палеонтолог, дійсний член Імператорської Санкт-Петербурзької академії наук, директор Геологічного комітету, голова відділення фізичної географії Російського географічного товаристваБрокгауз Ф. А., Ефрон И. А. Энциклопедический словарь. — Т. 38а. — : 1903. — С. 687—688..
Біографія Феодосій Миколайович народився 1856 року в Києві, навчався в київській гімназії, потім у Морському училищі та Петербурзькому гірничому інституті, закінчивши який у 1880 році, почав проводити геологічні дослідження на Середньому Уралі. У 1882 році він обраний до складу Геологічного комітету, а в 1903 році призначений його директором. У 1897 році став ад'юнктом Петербурзької академії наук, у 1899 році — екстраординарним, а в 1909 році — ординарним академіком. У 80-х роках XIX століття щорічно працював на Південному Уралі. В результаті проведених польових досліджень він розробив стратиграфію палеозойських відкладень Уралу, підтверджену рядом палеонтологічних монографій (1884—1893). Стратиграфічна схема Чернишова використовувалася і для подальших робіт не тільки на Уралі, але і на Алтаї, в Арктиці і Середній Азії. Наприкінці 1880-х років він керував науковою експедицією, направленою на вивчення Тиманського краю, з 1892 року кілька років очолював роботи по геологічній зйомці Донбасу, в 1895 році проводив дослідження на Новій Землі, в 1899—1902 роках — на Шпіцбергені, де він був начальником експедиції з організації градусних вимірювань.
У 1903 році Чернишов займався вивченням Андижанського землетрусу в Ферганській області. Очолював відділення фізичної географії Імператорського російського географічного товариства.
Він активно брав участь у роботах сесій Міжнародного геологічного конгресу. Був почесним членом багатьох російських та іноземних наукових установ і товариств. Його ім'ям названо кряж на Північному Уралі, хребет в Амурській області та ряд інших географічних об'єктів.
Феодосій Чернишов удостоєний багатьох премій і медалей від мінералогічного товариства та академії наук, а також вищої Костянтинівської медалі Імператорського російського географічного товариства.
Похований на Смоленському православному кладовищі в Санкт-Петербурзі.
Громадська позиція
Академік Феодосій Чернишов в листі від 22 лютого 1905 року виразно охарактеризував важке становище науки і вищої школи в Російській імперії:
Наукові праці Найбільш значні публікації Ф. Чернишова:
Матеріали з вивчення девонських відкладень Росії (1884) Фауна нижнього девону західного схилу Уралу (1885) Фауна сусіднього і верхнього девону західного схилу Уралу (1887) Опис центральної частини Південного Уралу (1889) Aperçu sur les depôts posttertiaires au Nord et à l'est de la Russie d'europe (1891) Фауна нижнього девону східного схилу Уралу (1893) Орографічний нарис 139 листа геологічної карти Росії (спільно з А. Карпінським, 1897) Верхньокам'яновугільні брахіоподи Уралу і Тімана (1902)
Нагороди та премії
Орден Святого Станіслава 2 ступеня (1886) Орден Святої Анни 2 ступеня (1890) Орден Святого Володимира 4 ступеня (1894) Орден Святого Володимира 3 ступеня (1896) Орден Святого Станіслава 1 ступеня (1903) Орден Святої Анни 1 ступеня (1906) Премія імені Л. А. Спендіарова (1906 на 10-му Міжнародному геологічному конгресі у Мехіко) — за роботу «Верхньокам'яновугільні брахіоподи Уралу і Тіману»Чернышев Ф. Н. Верхнекаменноугольные брахиоподы Урала и Тимана: Вып. 1. СПб.: тип. М. Стасюлевича, 1902. , VIII, 749, с.; Вып. 2. Атлас. 63 л. (Труды Геологического комитета. Т. 16. Вып. 2).
Ушанування пам'яті Іменем Феодосія Чернишова названі:
Центральний науково-дослідний геологорозвідувальний музей імені академіка Ф. М. Чернишова Гряда Чернишова — Полярний урал.
Примітки
Література
Шаталов Н. Н. Видатний геолог-наймач і стратиграф Донбасу Феодосій Миколайович Чернишов (До 160-річчя з дня народження) // Геол. журн. — 2016. — № 3. — С. 120—123.