Константа інгібування () (; ) — є кількісною мірою компонента поживного середовища чи продукту метаболізму, що спричиняє інгібування, за якої питома швидкість росту біологічних агентів чи утворення продуктів їхнього метаболізму дорівнює 50 % від максимальної 1. Окрім того, константа інгібування є показником потужності інгібітора. Розраховують константу інгібування за такою формулою:
,
де — афінність (найменша вільна енергія зв'язування), що використовується для оцінення енергії взаємодії лігандів з активним центром макромолекули, — газова стала (~1.987·10−3 ккал·К−1·моль−1), — кімнатна температура (К).
Константа інгібування має розмірність — моль.
Використання
Молекулярний докінг Використовується для відображення спорідненості до зв'язування інгібітора з протеїном-мішенню, що в свою чергу часто використовують у методі молекулярного докінгу з метою виявити найперспективнішу сполуку в експерименті взаємодії (чим менша , тим менша кількість речовини необхідна для того, щоб інгібувати досліджуваний об'єкт)2 .
Див. також Молекулярний докінг Афінність Мінімальна інгібуюча концентрація
Примітки
Література Що таке Константа інгібування (біотехнології). Bachmann KA, Lewis JD. / Predicting inhibitory drug-drug interactions and evaluating drug interaction reports using inhibition constants. Ann Pharmacother 2005;39:1064-72.