Росі́йська абе́тка — абетка російської мови, у теперішньому вигляді з 33 літерами, що існує фактично з 1918 року (офіційно тільки з 1942 року: раніше вважалося, що в російській абетці 32 літери, оскільки Е (українською — є) та Ё (українською — йо) розглядалися як варіанти однієї літери):

А аБ бВ вГ гД дЕ еЁ ёЖ жЗ зИ иЙ й К кЛ лМ мН нО оП пР рС сТ тУ уФ ф Х хЦ цЧ чШ шЩ щъыьЭ эЮ юЯ я

Історія російської абетки Літери, що сьогодні використовуються у більшості слов'янських мов, були створені проповідниками християнства Кирилом і Мефодієм у IX ст. Кирило і Мефодій мали візантійське походження та, через відсутність безпосереднього контакту з жителями Київської Русі, створили абетку — глаголиця — на основі звучання близької їм болгарської мови. Створена вона була задля перекладу Біблії. Перші літери мають майже нічого спільного з кирилицею. Вже учні Кирила і Мефодія модифікували абетку, зробивши її більш подібною до грецької, та назвали її кирилицею. Ця абетка і стала основою для церковнослов'янської мови, що, поєднавшись із цивільної староруською, сформувала російську мову, а з ними і варіації в літерах. Вже пізніше, у 1708-1710 рр. Петро I провів реформу письма, що усунула рідко-вживані літери з кириличного алфавіту та створив спрощений друкований шрифт, що дістав назву гражданський шрифт. Орфографія мови була значно змінена реформою 1918 року: зокрема, були скасовані літери — І, .

Відмінності від української абетки

Деякі літери виконують не ті ж функції, що в українській абетці: г слід читати як українську ґ; е слід читати як українську є; ё позначає йотоване о, у більшості літератури замість неї використана е (окрім дитячої літератури та посібників для вивчення російської мови як іноземної); и слід читати як українську і; ч завжди позначає м'який приголосний; ъ є зазвичай аналогом апострофа, найчастіше відокремлює префікс від кореню (пор. подъезд з укр. під'їзд); ы подібне до української и, проте вимовляється з напруженням як 'і (апостроф та і), тобто російські ъ та и; э слід читати як українську е.

Загалом в російській абетці відсутні українські літери Ґ ґ, Є є, І і, Ї ї. Натомість присутні літери Ё ё, ъ, ы, Э э, котрих в українській абетці немає.

Таблиця транслітерації Російська літераУкраїнський відповідникА аАБ бБВ вВГ г Ґ; Г (у та деяких діалектах); В ( та у деяких суфіксах: , напр. )Д дДЕ еЄЁ ёЙоЖ жЖЗ зЗИ иІЙ йЙК кКЛ лЛМ мМН нНО опід наголосом вимовляється, як О, без наголосу — як АП пПР рРС сСТ тТУ уУФ фФХ хХЦ цЦЧ чЧ; Ш (у деяких словах: і т. д.)Ш шШЩ щвимовляється як українське [шь] (як у слові «затишшя»), але транслітерується як Щ Ъ ъ'Ы ыИЬ ьЬЭ эЕЮ юЮЯ яЯ

Див. також Кирилиця Російська мова Українська абетка

Примітки