Ті́ксі — бухта в південній частині моря Лаптєвих. Розташована на південний схід від гирла річки Лена. Ширина затоки біля входу 17 км. Довжина 21 км. Льодостав від жовтня до липня. Припливи величиною 30 см. Глибина до 11 м. Берег у північній частині складений льодом і пухкими породами.

Географія У бухті розташований острів Бруснєва. Від затоки Неєлова бухту в північній частині відокремлює Биковський півострів. Від моря відділяється мисами Муостах (з півночі) і Косистий (з півдня). У бухту впадає декілька невеликих річок, найбільша з яких — Сого. У західній частині бухти на березі затоки Булункан розташоване селище міського типу і порт Тіксі. У південно-східній частині, на березі затоки Сого, розташовані руїни будинків селища шахтарів під тією ж назвою. Поруч у гирлі річки Сого розташоване селище першої полярної станції Тіксінської гідрометеорологічної служби.

Історія Бухту вперше описав 1739 року російський полярний дослідник . Тоді бухта отримала назву Губа Горіла. Пізніше її перейменовано на сучасну назву. Про зміну назви колишній начальник торгового порту Микола Васильович Зозуля в статті в газеті «Маяк Арктики» писав:

1822 року експедиція російського дослідника Петра Анжу проводила опис берега Північного Льодовитого океану від Яни до Оленька. Тоді бухту описали два помічники штурмана Ілля Бережних і Петро Ільїн. Останній писав про бухту так:

Бухта активно використовувалася в роботі арктичних експедицій і О. В. Колчака 1901—1902 років: Російської полярної експедиції та рятувальною експедицією 1902 року.

1903 року влітку Федір Матісен провів перше інструментальне знімання бухти. Дослідник писав:Невеликий і неглибокий рейд за островом Бруснєва, я назвав рейдом пароплава «Лена», єдиного судна, яке відвідувало бухти Тіксі, крім яхти «Зоря». У позначенні інших бухт, лагун, мисів тощо я дотримувався місцевих назв, суворо зберігаючи дані першого дослідника.1912 року в бухту зайшли криголами гідрографічної експедиції Бориса Вількицького і . Тут встановлено навігаційний знак і астрономічний пункт.

У 1919—1921 роках перша радянська арктична Усть-Ленська гідрографічна експедиція під керівництвом Федора Матісена і обладнала Биковський фарватер, місце відстою річкових і морських суден і вхід до бухти Тіксі з боку моря і Лени.

1920 року Павло Хмизников виконав перше інструментальне знімання заток Сого і Булункан.

Примітки

Література Стручков, А. И. Очерки по истории Булунского улуса / А. И. Стручков; Администрация муницип. образования «Булунский улус (район)». — Якутск: Бичик, 2005. — 360 с.