Митрополит Григорій (в миру Христо Василєв Зафіров; 1853, Стара-Загора — 4 листопада 1906, Бітола) — єпископ Болгарської православної церкви, митрополит Пелаґонійський.
Біографія
Народився зі світським ім'ям Христо Василєв Зафіров в місті Стара-Загора 1853 року. Пострижений у ченці у 1874 року, єпископом Іларіоном Макаріопольським. З 1876 по 1881 рік навчався в Петропавлівській духовній семінарії. Після закінчення був призначений викладачем цієї семінарії. В період з 1885 до 1889 навчався в Московській духовній академії.
Переїхав до Константинополя, зведений в сан архімандрита і обраний головою болгарської церковної громади в Салоніках. 6 грудня 1890 висвячений на єпископа з титулом Макаріопольський, але також титулувався як Блаженоградськийdveri.bg .
З 1891 року керував Охридською єпархією Болгарського екзархату. 6 серпня 1894 обраний Охридським митрополитом. У 1897 році збудував будівлю болгарської школи святого Климента Охридського, сьогодні місце проживання митрополита Дебарського та Кічевського. Отримавши дозвіл султана для перебування єпископа Болгарського екзархату в Бітолі в 1897 році, після чого був висвячений на митрополита Пелаґонії. Він енергійно піклувався про болгарське населення там до своєї смерті в 1906 року. Взимку після Ілінден-Преображенського повстання особисто розподіляв допомогу з Болгарії постраждалому населенню Касторії. Як прихильник еволюційних поглядів Болгарського екзархату, мав напружені відносини з Внутрішньою македонсько-одринською революційною організацією; проте його пам'ятають як авторитетного представника та захисника болгар у єпархії. За спогадами Томи Ніколова:
Побудував метрополію у Бітолі, який досі служить місцем розташування єпископів.
Могила-мавзолей Григорія Пелаґонійського знаходиться в північно-західній частині церкви Пресвятої Богородиці в Бітолі.
Посилання Цветков, Марио. Живот и дейност на митрополит Григорий Охридско — Преспански и Пелагонийски или Блаженоградски . Григорий — В: «Православная Энциклопедия» .
Примітки