Невірні — термін, використовуваний у деяких релігіях, особливо в християнстві й ісламі, для позначення атеїстів, представників інших релігій і тих, хто сумнівається або відкидає основні догмати релігії«An unbeliever with respect to a particular religion, especially Christianity or Islam». — Infidel // The American Heritage Dictionary of the English Language, Fourth Edition, Houghton Mifflin Company. Infidel // Random House Unabridged Dictionary, Random House, 2006..

Християнство Християни традиційно називають невірними людей, що належать до інших релігійних груп або активно відкидають християнствоWeckman, pp. 64-65. У католицизмі невірним вважається той, хто (на відміну від єретика) взагалі не вірить у християнське вчення і заперечує божественність Ісуса Христа.

Надалі визначення терміна було розширено для того, щоб включити в нього інші форми невіри, наприклад, такі як:

деїзм — визнання існування Бога і створення ним світу, але заперечення більшості надприродних і містичних явищ, божественного одкровення і релігійного догматизму; атеїзм — невіра в бога, заперечення його існування; скептицизм — сумнів, як принцип мислення, особливо сумнів у надійності істини; агностицизм — визнання принципової неможливості пізнання об'єктивної дійсності тільки через суб'єктивний досвід і неможливість пізнання будь-яких граничних і абсолютних основ реальності.

Нині використання терміна «невірний» знизилося. — "Likewise, "infidel, « which had still been in use in the early nineteenth century, fell out of favor with hymn writers.».. Причиною цього, найпевніше, є бажання основних християнських конфесій брати участь у діалозі з представниками інших конфесійRussell B. Shaw, Peter M. J. Stravinskas, Our Sunday Visitor's Catholic Encyclopedia, Our Sunday Visitor Publishing, 1998, ISBN 0-87973-669-0 p. 535.. Слова «невірний», «невірні» (грец. ἄπιστος), зустрічаються в Новому Заповіті1-е послание к Коринфянам 6:6, 10:27; 2-е послание к Коринфянам 6:14-15; Послание к Титу 1:15; 1-е послание к Тимофею 5:8; Откровение святого Иоанна Богослова 21:8..

Іслам В ісламі для означення невірних використовується арабське слово кафір (букв. «приховує»). В ісламській доктрині цей термін стосується людини, яка не визнає єдиного Бога (Аллаха) і заперечує пророчу місію Мухаммеда. Для позначення християн та юдеїв використовується термін люди Писання ( — ахль аль-Кітаб)«Infidel» in An Introductory Dictionary of Theology and Religious Studies, p. 630«Kafir» // An Introductory Dictionary of Theology and Religious Studies — P. 702Questions about Ahl-e Kitab by the Grand Ayatollah Ali al-Sistani.

Слово кафір останнім часом також стало вважатися образливимBjorkman, W. «Kafir». // Encyclopaedia of Islam. — Brill, Brill Online. і деякі ісламські богослови забороняють використовувати це слово.

У часи Османської імперії турецькі мусульмани стосовно греків, вірмен та інших християнських народів використовували слово «гяур». Воно походить від перського «габр», яке, в свою чергу, походить від арабського слова «кафір»гяур — а, м., одуш. (тур. giaur < перс. gäbr < араб. kāfir неверный). Презрительное название иноверца у мусульман. — Крысин Л. П. Толковый словарь иностранных слов. — М: Русский язык, 1998.гяур — [тур. < ар.] — у мусульман — общее название всех иноверцев — Большой словарь иностранных слов. — М.: Издательство «ИДДК», 2007..

Юдаїзм В юдаїзмі язичників називають ідолопоклонниками або «тими, що поклоняються зіркам». Атеїстів і єретиків в юдаїзмі іменують епікоросами. Термін кофери застосовується тільки до віровідступниківCassell's Disctionary of Word Histories. Adrian Room. Cassell 2002..

Примітки

Література

Пьер Виймар. Крестовые походы . — СПб, 2003 Васильев А. А.. История Византийской империи, Том II. От начала Крестовых походов до падения Константинополя Johnson, James Turner. The Holy War Idea in Western and Islamic Traditions. — University Park: ,1997 Espin, Orlando O.; Nickoloff, James B. An Introductory Dictionary of Theology and Religious Studies, , 2007. ISBN 0-8146-5856-3 Kant, Immanuel. Religion within the Boundaries of Mere Reason. Trans. and eds. Allen Wood and George Di Giovanni. — Cambridge, U.K.: Cambridge University Press, 1998. Matar, Nabil I. Islam in Britain, 1558—1685. — Cambridge, U.K.: Cambridge University Press, 1998. Merriam-Webster's Dictionary of Synonyms, Merriam-Webster Inc., 1984. ISBN 0-87779-341-7 Tomlins, Christopher L.; Mann, Bruce H. The Many Legalities of Early America. — , 2001 ISBN 0-8078-4964-2 Vries, Hent de. Religion and Violence: Philosophical Perspectives from Kant to Derrida. — Baltimore, MD: , 2002. Watt, William Montgomery. Islamic Revelation in the Modern World. — Edinburgh: , 1969. Weckman, George. The Language of the Study of Religion: A Handbook, 2001, . ISBN 0-7388-5105-1 Williams, Robert A. The American Indian in Western Legal Thought: The Discourses of Conquest. — Oxford.:Oxford University Press, 1990. ISBN 0-19-508002-5