Нелінью (, 26 липня 1950, Ріо-де-Жанейро) — бразильський футболіст, що грав на позиції захисника.

Виступав, зокрема, за «Крузейру» та «Атлетіко Мінейру», які потім очолював і як тренер. Також виступав за національну збірну Бразилії, з якою є бронзовим призером чемпіонату світу та дворазовим бронзовим призером Кубка Америки.

Клубна кар'єра Народився 26 липня 1950 року в місті Ріо-де-Жанейро. Розпочав свою кар'єру в молодіжному складі клубу «Оларія»Профіль на 100anosgalo, звідки він перейшов в клуб «Америка» (Ріо-де-Жанейро), підписавши свій перший професійний контракт.

У 1970 році Нелінью поїхав до Португалії, де провів сезон за клуб «Баррейренсі», потім повернувся до Південної Америки і виступав 9 місяців у венесуельському клубі «Депортіво Ансоатегі», а потім знову на батьківщині в клубах «Бонсусессо» та «Ремо».

1973 року Нелінью перейшов у «Крузейру» , куди його запросив тренер клубу Орландо Фантоні, відомий тим, що вмів знаходити таланти в невеликих клубахNelinho e a parabola. У складі «Крузейро» Неліньо виграв чотири чемпіонату штату Мінас-Жерайс і один Кубок Лібертадорес. Будучи в клубі, його також тричі відбирали до символічної збірної чемпіонату (Срібний м'яч), в 1975, 1979 і 1980 роках. Загалом він провів 411 матчів з «Крузейру» і забив 105 голів.

У 1980 році Нелінью вирішив покинути «Крузейро» після критики з боку президента клубу Фелісіо Бранді і перейшов до клубу «Греміо», де провів наступні два сезони і виграв чемпіонат штату Ріу-Гранді-ду-Сул.

У 1982 році Нелінью був куплений клубом «Атлетіко Мінейро», що заплатив за трансфер захисника 20 млн крузейро, порушивши домовленості між «Атлетіко» і «Крузейро» не купувати гравців, які виступали за ці протиборчі команди. З «Атлетіко» Неліньо виграв 4 чемпіонати штату, ставши одним з найкращих гравців команди, а також вчетверте за кар'єру отримав Срібний м'яч. Він прийшов до клубу у віці 32 років, намагаючись довести президенту «Крузейро», що він ще може грати на високому рівні. У середині 80-х років Нелінью сказав, що багато досвідчених футболістів в Бразилії, користуються дружбою президентів і тренерів клубу, які тільки через це ставлять їх до складустаття на fcbarreirense.com. Свій останній матч Нелінью зіграв 18 лютого 1987 року з клубом «Ріо-Бранко», що завершився внічию 0:0. Пізніше він зіграв прощальний матч, в якому «Атлетіко Мінейро» і «Крузейро» зустрічалися між собою, в тій грі Нелінью забив 2 голи.

Виступи за збірну 28 квітня 1974 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Бразилії в товариському матчі з Грецією (0:0), а вже влітку поїхав з командою на чемпіонат світу 1974 року у ФРН, де зіграв у трьох матчах і посів з командою 4 місце.

Надалі у складі збірної був учасником Кубка Америки 1975 року, чемпіонату світу 1978 року в Аргентині та Кубка Америки 1979 року, і на усіх трьох команда здобула бронзові нагороди.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у її формі 21 матч, забивши 6 голів, один з яких на чемпіонаті світу 1978 року у ворота збірної Італії (2:1) приніс бразильцям перемогу і бронзові медалі першості.

Подальше життя З 1987 по 1990 рік Нелінью працював депутатом штату Мінас-Жерайс. З 31 січня по 27 червня 1993 року тренував «Атлетіко Мінейро», під його керівництвом клуб провів 27 матчів (перший з клубом «Унаї», виграний «Атлетіко» 2:0 в гостях, останній з клубом «Крузейро», програний 0:1 вдома), з яких виграв 17, 5 звів внічию і 5 програвтренерський профіль на 100anosgalo. Наступного року також недовго очолював «Крузейру».

З 2005 по 2008 рік Нелінью працював футбольним коментатором на каналах TV Globo і SporTV.

По завершенні тренерської кар'єри відкрив спортзал для жінок Ванда Бамбірра, академією спорту і танців.

Титули і досягнення Переможець Ліги Мінейро (8): «Крузейру»: 1973, 1974, 1975, 1977 «Атлетіко Мінейру»: 1978, 1979, 1986, 1987 Переможець Ліги Гаушу (1): «Греміо» : 1980 Володар Кубка Лібертадорес (1): «Крузейру»: 1976 Бронзовий призер чемпіонату світу: 1978

Особисті Володар бразильського Срібного м'яча: 1975, 1979, 1980, 1983

Примітки

Посилання