Дорін Ротаріу (, 29 липня 1995, Тімішоара) — румунський футболіст, півзахисник болгарського клубу «Лудогорець» та національної збірної Румунії.
Клубна кар'єра Народився 29 липня 1995 року в місті Тімішоара. Вихованець футбольної школи клубу «Політехніка» (Тімішоара). 2012 року клуб припинив існування і Дорін перейшов до його фактичного наступника клубу «Полі Тімішоара», який відразу віддав футболіста в оренду в «Динамо» (Бухарест). За основу столичної команди дебютував у вищому дивізіоні 11 березня 2013 року проти «Конкордії» (2:0) і загалом до кінця сезону зіграв у 7 іграх, а влітку підписав з динамівцями повноцінний контракт.
В подальшому за «Динамо» (Бухарест) Ротаріу провів ще чотири сезони, взявши участь у 115 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі бухарестського «Динамо», був основним гравцем команди і у сезоні 2015/16 дійшов до фіналу Кубка Румунії.
31 січня 2017 року Ротаріу перейшов до бельгійського «Брюгге», підписавши угоду на три з половиною роки. Втім у новій команді румун закріпитись не зумів, тому 31 серпня 2017 року був відданий в оренду на сезон в бельгійський «Рояль Ексель Мускрон», приєднавшись до свого колишнього тренера в «Динамо» Мірчі Редніка, а наступний сезон 2018/19 розпочав також в оренді, на цей раз у нідерландському АЗ, де теж не зумів закріпитись.
26 лютого 2019 року Ротаріу за 1,5 млн євро перейшов у казахстанську «Астану», за яку дебютував 3 березня в матчі за Суперкубок Казахстану проти «Кайрату» (2:0), в якому виграв свій перший трофей у кар'єрі. Згодом за підсумками того року Ротаріу з командою виграв і чемпіонат країни, а на початку наступного і другий Суперкубок. Станом на 20 листопада 2020 року відіграв за команду з Астани 42 матчі в національному чемпіонаті.
17 червня 2021 року приєднався до «Лудогорця».
Виступи за збірні 2013 року дебютував у складі юнацької збірної Румунії (U-19), загалом на юнацькому рівні взяв участь у 2 іграх.
Протягом 2013—2016 років залучався до складу молодіжної збірної Румунії. На молодіжному рівні зіграв у 9 офіційних матчах.
8 жовтня 2016 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Румунії в грі відбору на чемпіонат світу 2018 року проти Вірменії (5:0), замінивши Александру Кіпчу на 67-й хвилині. Перший гол за збірну забив 27 березня 2018 року в товариській грі проти Швеції, в який вийшов на заміну на 53-й хвилині замість Александру Мітріце і вже за три хвилини забив єдиний гол у тому матчі, який приніс перемогу румунам.
Статистика виступів
Статистика клубних виступів СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокCoppe internazionaliІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів2012–13 «Динамо» (Бухарест)ЛI70 - - - - - - - - -702013–14ЛI317КР42 - - - - - -3592014–15ЛI311КР+КЛ2+23+0 - - - - - -3542015–16ЛI23+9У плей-оф.6+2КР+КЛ5+31+1 - - - - - -40102016–17ЛI135КР+КЛ1+10+0 - - - - - -155Усього за «Динамо» (Бухарест)105+919+212+66+1----13228Усього за кар'єру105+919+212+66+1----13228
Титули і досягнення Чемпіон Казахстану (1): «Астана»: 2019 Володар Суперкубка Казахстану (2): «Астана»: 2019, 2020 Володар Суперкубка Болгарії (1): «Лудогорець»: 2021
Особисте життя Є племінником іншого румунського футболіста Йосифа Ротаріу, учасника чемпіонату світу 1990 року.
Примітки
Посилання