Отто Ельфельдт (; 10 жовтня 1895, Бад-Зюльце — 23 жовтня 1982, Бад-Швартау) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія Син районного лікаря і медичного радника Отто Августа Фрідріха Карла Людвіга Ельфельдта і його дружини Марі, Кароліни Берти Пауліни, уродженої Йоргес. Мав двох братів і сестру. 27 червня 1914 року вступив в Імперську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 26 серпня 1939 року — командир 619-го артилерійського полку. З 25 жовтня 1939 року — офіцер артилерії в штабі групи армій «A». З 1 вересня 1940 року — офіцер для особливих доручень в штабі генерала артилерії при головнокомандувачі сухопутними військами. 20 жовтня 1942 року відправлений в резерв ОКГ. З 26 листопада 1942 по 12 листопада 1943 року — командир 302-ї піхотної, з 27 грудня 1943 року — 156-ї резервної, з 1 лютого 1944 року — 47-ї піхотної дивізії, з 30 липня 1944 року — 84-го армійського корпусу. Одночасно в серпні 1944 року командував 19-ю гренадерською дивізією. 20 серпня 1944 року взятий в полон британськими військами. В січні 1948 року звільнений.

Сім'я Одружився з Гертруд Прен. В пари народились 4 дітей.

Звання

Фанен-юнкер (27 червня 1914) Фанен-юнкер-єфрейтор (5 серпня 1914) Фанен-юнкер-унтерофіцер (4 жовтня 1914) Фенріх (30 жовтня 1914) — патент від 23 жовтня. Лейтенант без патенту (27 січня 1915) — 18 червня отримав патент. Оберлейтенант (1 лютого 1925) Гауптман (1 серпня 1929) Майор (1 вересня 1935) Оберстлейтенант (1 квітня 1938) Оберст (1 червня 1940) Генерал-майор (1 січня 1943) Генерал-лейтенант (8 серпня 1943)

Нагороди

Залізний хрест 2-го і 1-го класу Ганзейський Хрест (Гамбург) Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го і 1-го класу Нагрудний знак «За поранення» в чорному Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу Німецький хрест в золоті (17 листопада 1943)

Література

Helen Fry: The Walls Have Ears – The Greatest Intelligence Operation of World War II, Yale University Press, 2019, S. 205 Blanck/Wilhelmi/Willgeroth: Die mecklenburgischen Aerzte von den ältesten Zeiten bis zur Gegenwart, Schwerin 1929, S. 103 Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002 Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

Посилання

Біографія.