— манґа, авторства манґаки Кубо Тайто. Вперше з'явилась у номері журналу Shonen Jump за серпень 2001 року. Перший том вийшов 5 січня 2002 року. На сьогодні нараховує 74 танкобони, випуск манґи завершився в серпні 2016 року.
На сьогодні в Японії продано понад 50 млн копій манґи. Автор оригінальної історії Кубо Тайто, у 2005 році за цей твір здобув премію видавництва Shogakukan.
На основі манґи анімаційною студією Studio Pierrot створено аніме-серіал (перший сезон). Прем'єра серіалу відбулася на телеканалі TV Tokyo 5 жовтня 2004 року. Остання, 366 серія першого, вийшла на цьому ж каналі 27 березня 2012 року. 11 жовтня 2022 вийшла перша серія сиквелу, який завершує історію цієї франшизи.
Окрім аніме, зняті два OVA та чотири анімаційні фільми, також з'явилася велика кількість відеоігор, мюзикл та колекційна карткова гра.
Видавництво Shueisha займається новелізацією манґи: у 2004 та 2006 роках було опубліковано дві книги, написані спільно Кубо Тайто та Макотою Мацубарою.
Центральний персонаж «Бліч» — п'ятнадцятирічний школяр Куросакі Ічіґо, який випадково отримує надприродні сили шиніґамі — «богів смерті». Наділений їх здібностями, Ічіґо вимушений битися із злими духами, захищати людей та відправляти душі померлих у потойбічний світ.
Назва Дослівно «Бліч» () перекладається як «вибілювання» або «білизна». Точно невідомо, чому Кубо Тайто вибрав таку назву, але є кілька припущень.
За однією із версій, коли японці вибілюють волосся, колір іноді виходить не білим, а помаранчевим, як у головного героя Куросакі Ічіґо. У манзі є сцена, коли хлопець із знебарвленим волоссям звинувачує Ічіґо, що той «вкрав» його зачіску (хоча колір волосся Ічіґо насправді натуральний). Можливо, однокласники вважають, що Ічіґо знебарвлює волосся.
За іншою версією, «білизна» — натяк на духів, які в примарній формі мають білий колір, або ж на шиніґамі, які очищають, тобто «вибілюють» душі, перед відправленням їх в інший світ. Крім того, одяг Рукії перетворився на білий, коли Ічіґо відняв її духовну енергію.
Ще одна популярна версія пов'язана з тим, що Кубо Тайто любить музику групи Nirvana та назвав манґу на честь однойменного альбому «Bleach». В інтерв'ю Кубо Тайто дійсно сказав, що є фанатом цієї групи, проте офіційно дана теорія не підтверджена.
Виробництво Кубо Тайто в інтерв'ю розповідав, що ідея манґи зародилася у нього тоді, коли виникло бажання намалювати шиніґамі в кімоно. Це послужило основою для дизайну Рукії Кучікі. Ідея була запропонована редакторам журналу Shonen Jump незабаром після припинення випуску Zombie Powder, попередньої манґи Куби. Він планував опублікувати «Бліч» максимум за п'ять років. В планах автора не було складної ієрархичної структури суспільства шиніґамі.
Назви в «Бліч» Кубо запозичував з іноземних мов, музики, архітектури та кінематографу. Імена багатьох мечів та заклинань походять зі стародавньої японської літератури, Порожні мають імена з іспанської мови, а назви предметів раси Квінсі взяті з німецької. Кубо особливо захоплений іспанською, яка здається йому «чарівною» та «соковитою»Інтерв'ю з Тайто Кубо. Манґа Bleach. том 6.
Авторська любов до надприродного та монстрів прийшла після прочитання манґи Мідзукі Шіґеру Ge Ge Ge no Kitaro, а велика кількість битв та інтерес до зброї — від манґи Saint Seiya Курумади Масамі, яку Кубо любив у дитинстві. Він також згадував, що зацікавився міфами та загробним життям завдяки Saint Seiya, яка заснована на старогрецькій міфологіїTite Kubo's Big Comic-con Adventure! Манґа Bleach. том 6.. Атрибути бойовику та особливості сюжетного оповідання взяті зі світу кіно, хоча автор не назвав конкретних фільмів, які надихали його на малювання сцен битв. Автор пояснював, що малює сцени битв, слухаючи рок-музику: таким чином йому легше придумувати позиції персонажів. Він також прагне малювати реалістичні поранення, аби читачі самі відчули біль, який відчувають герої.
Творчий процес автора зосереджується на створенні дизайну персонажів. Коли Кубо роздумує над сюжетом або відчуває труднощі з новим матеріалом, він починає зі створення персонажів та перечитує попередні томи манґи. Він згадував, що любить придумувати несподіваних персонажів, чия зовнішність дає помилкове уявлення про їх характер, оскільки його «приваблюють люди з суперечливим характером».
Найважче в роботі над манґою — це необхідність укладатися в терміни видавців — щотижня малювати 19 сторінок. Кубо допомагає три асистенти, проте, всіх персонажів та ключові сцени йому доводиться малювати одному. Навіть якщо я хочу більше уваги приділити якійсь конкретній сцені, яку я вважаю важливою, — розповідав автор, — я не маю такої можливості через брак часу.
Світ
Серіал має велику кількість персонажів, які належать до різних рас, входять в різні клани та групи і використовують своєрідний сленг, вигаданий Кубо Тайтом.
Всесвіт Bleach розділений на дві частини — Світ людей та Загробне життя. В Загробному житті душі людей знаходяться чи в раю, який називається Світ Душ, чи в пеклі. Якщо душа помирає в Світ Душ, то вона народжується у світі людей.
Світ людей — дуже схожий на сучасну Японію. Сюжет концентрується переважно території західного Токіо, яка в творі називається КаракуроюKubo, Tite (2006). Bleach Official Character Book SOULs. Tokyo, Japan: Shueisha, 31. ISBN 4-08-874079-3. В цьому світі Ічіґо ходить в школу та веде майже нормальне життя
Світ Душ () або Soul Society () — світ шиніґамі і те місце, куди звичайні люди вирушають після смерті.
Спочатку Кучікі Рукія описуєДругий том манґи, розділ 12 Світ душ як якусь подібність раю, де всі живуть щасливо і ніхто не голодує. Оскільки Рукія померла в ранньому дитинстві і живе у Світі душ дуже давно, вона, можливо, не має чіткого уявлення про земний світ, тому не здатна на адекватну оцінку. Насправді, у Світі душ теж є свої проблеми, наприклад, неблагополучні райони.
У центрі Світу душ розташовано величезне місто шиніґамі Сейрейтей (), «Двір чистих душ». Сейретей обгороджений стінами і непогано захищений, але звичайні душі живуть не в ньому, а в околицях, які називаються Руконґай (), «Місто блукаючих духів». У свою чергу, Руконґай також складається з великої кількості районів, які сильно відрізняються один від одного. У аніме і манзі нічого не говориться про те, чи патрулюють шиніґамі вулиці Руконґаю. Якщо вони і виходять з міста, то тільки за своїми обов'язками, тому найближчій до Сейрейтею район найблагополучніший, там панує закон та порядок, але чим далі від Сейрейтею, тим більше злочинності та бідності.
Тут же знаходиться Академія шиніґамі, де протягом шести років студенти осягають майстерність володіння мечем і вчаться управляти духовною енергією. Академія була створена Ямамото Шіґекуні приблизно за 2000 років до початку сюжетної лінії «Бліч».
Мешканці Світу Душ не безсмертні, хоча шиніґамі доживають деколи до 2000 років. Рани, отримані в бою, цілком можуть виявитися фатальними, хоча шиніґамі здатні витримувати дуже важкі битви та видужувати в таких обставинах, в яких земна людина давно б померла. Душа, яка вмирає у Світі Душ, втрачає всі свої спогади, перероджується і повертається на Землю як проста людинаКубо, Тайт. Bleach Official Character Book Souls. — Токіо: Shueisha, 2006. ISBN 4-08-874079-3.
Шиніґамі переміщаються між світами через «Сенкаймон» () за допомогою чорного метелика, який називають «метеликом пекла» ().
Хуеко Мундо () — це пустинна область між світом людей і Світом Душ. Сама назва походить від — «порожній світ» або «світ порожніх». Тут живуть порожні в той час, коли не полюють за душами на Землі. Хуеко Мундо заповнений сіруватим піском, схожим на кристали солі, іноді зустрічаються кварцові дерева. Потрапити сюди можна тільки одним шляхом — розірвавши просторову тканинуМанґа Bleach, розділ 48 та розділ 178.
Раси Люди — живуть в реальному світі і схожі на сучасних японців. Більшість з них не можуть бачити або відчувати духів або шиніґамі, лише один з 50,000 може яким-небудь чином здогадуватися про існування поблизу духа і лише третина таких людей можуть нормально їх бачити. Люди можуть отримати здатність бачити духів та навіть битися з ними, побувавши поряд з сильним джерелом духовної енергії.
Плюси — духи, також знані як повні. Це дух померлої людини. Дух з тілом зв'язує Ланцюг Долі, поки він неушкоджений, людину можна оживити. Якщо ланцюг зламаний, то він може прив'язатися до місця смерті людини або залишитися вільним. Якщо ланцюг прив'язаний до місця, дух залишається блукати навколо нього. Вільний ланцюг починає іржавіти. Як тільки весь ланцюг проржавіє, дух стає «мінусом». Мета шиніґамі — відправляти плюсів в Світ душ, здійснюючи обряд поховання душі (, ). Якщо ланцюг вирваний з грудей духу, це також веде до перетворення плюса в мінус.
Порожні Порожні (, ) або «мінуси» — злі духи. Коли людина вмирає, вона може вирушити у Світ душ або в пекло. Порожні — людські душі, які впали у відчай, дуже довго перебували в людському світі після смерті або зазнали нападу інших порожніх. Кожна душа, яку після смерті не супроводжували в Світ душ, — потенційний порожній. Процес перетворення на порожнього може зайняти місяці (або навіть більше), залежно від довжини Ланцюга Долі (), який тягнеться з того місця, де у людей розташовано серце. Чим довше душа залишається в земному світі, тим більше вона деградує та руйнується Ланцюг Долі. В той момент, коли Ланцюг повністю зникає, душа перетворюється на величезне потворне створіння з білою маскою і діркою на тому місці, куди раніше приєднувався Ланцюг.
Душа, що перетворилася на порожнього, не обов'язково за життя була злою. Людина може стати примарою та чіплятися за світ з добрими намірами: наприклад, наглядати за дорогими людьми, захищати якесь конкретне місце та тому подібне. Проте примари практично не можуть взаємодіяти зі світом живих, тому з часом озлоблюються, розчаровуються в своїх цілях або, навпаки, стають одержимими. Вони можуть почати переслідувати близьких людей. Коли примара стає порожнім, віна не може повернутися до колишнього стану і приречена пожирати інші душі. Тому багато порожніх зайнятий тільки пошуками «найапетитніших» жертв, і нічим більш.
Відмінною рисою порожніх є маска, зовнішній вигляд якої може розрізнятися. Зазвичай вона біла та схожа на череп. Якщо Порожній скинув маску, він може на нетривалий час відновити здоровий глузд.
Порожні живуть в альтернативній реальності Хуеко Мундо, яка розташована між Землею та Світом душ («раєм»). Вони іноді вирушають в реальний світ, щоб харчуватися душами живих людей, де особливо небезпечні, оскільки більшість людей не можуть їх бачити. Щоб справлятися з порожніми, земний світ патрулюють шиніґамі.
Шиніґамі Шиніґамі () — вигадана раса з аніме і манґи «Бліч», воїни та маги, які володіють духовною енергією. Слово шиніґамі в перекладі з японської означає «Бог смерті». Шиніґамі невидимі для звичайних людей та живуть в особливому місці, названому Світ душ. Вони патрулюють людський світ, відправляють в пекло тих, хто зробив жахливі гріхи за життя, знищують порожніх, а також допомагають душам («плюсам») потрапити у Світ душ.
Шиніґамі володіють різними надприродними здібностями, пов'язаними з маніпуляцією духовною енергією рейацу (). Велика частина таких здібностей дається завдяки мечу дзампакто.
Дзампакто () — меч, є основною зброєю Шиніґамі. Зовні дзампакто виглядає як звичайна катана, хоча форма може відрізнятися залежно від характеру власника і рівня його майстерності. За допомогою цього меча шиніґамі б'ються з порожніми і один з одним, відправляють душі, що заблукали, у Світ Душ. Люди, які зробили страшні гріхи (наприклад, вбивство), потрапляють в пекло: людську душу необхідно розрубати за допомогою дзампакто, і тоді перед померлою людиною відкриваються величезні брами пекла.
Будь-який шиніґамі приписаний до якого-небудь загону, будь він капітаном, лейтенантом, офіцером або рядовим. Ці загони носять назву Ґотей-13 (). Кожен з шиніґамі по-своєму важливий для загону. Ґотей-13 очолюються капітанами — найсильнішими шиніґамі цього загону. Також у кожного капітана є свій лейтенант.