Джио Енріко Ваймер (; 17 березня 1665—1738) — генуезький художник доби бароко, бароковий портретист, послідовник Антоніса ван Дейка, майстер релігійного живопису.
Біографія Народився в родині другорядного генуезького художника, німця Енріко Ваймера. Ваймер походив з німецького міста Кіль, Гольштейн. Мати була італійкою, уродженицею Генуї (Маддалена Річчі)Рафаелло Сопрані, стр.176. Батьки віддали хлопця з художніми здібностями у майстерню мало відомого нині майстра з прізвищем Скена. Але згодом родина залучилася покровительством місцевого кардинала і той посприяв переїзду художника-початківця у папський Рим. Джио Енріко прибув у Рим приблизно у 1679https://bottegadarteantichita.com/en/opera/giovann-enrico-vaymer-iscuola-genovese-del-xvii-sec/ р.
Римський період
Завдяки протекції генуезького кардинала Джио Енріко потрапив у майстерню митця Джованні Баттіста Гаулі за прізвиськом Бачіччо. Джованні Баттіста Гаулі (1639—1709) сам був генуезцем за походженням і тому радо прийняв здібного парубка у власну майстерню.
Перебування в папському Римі з його бароковою забудовою і храмами, що нагадували картинні галереї, благодійно вплинули як на освіту художника-початківця, так і на його майстерність. Серед знайомих цього періоду генуезець Джованні Марія делле Пьяне (1660—1745), відомий за прізвиськом Іль Мулінарето. Джованні Марія делле Пьяне, аристократ, сам був портретистом, тому молоді художники потоваришували. В Генуї по поверненні вони навіть стануть суперниками. Але Джованні Марія делле Пьяне почав орієнтуватись на припалацову моду французьких митців типу Гіацинта Ріго чи Ніколя де Ларжильєра.
Вже в Римі Джио випробував власні сили як художник релігійних картин та парадних портретів.
Запрошення до королівського двору в Турин Джио Енріко Ваймер повернувся до рідної Генуї у 1684 році, де швидко став відомим як непоганий майстер аристократичних портретів. Саме в цій якості його слава докотилася до представників Савойської династії і він отримав запрошення на створення парадних портретів у Турин. Портрети його перзля сподобались і він вже отримав запрошення працювати при королівському дворі, де вже попрацював три роки. Але неволя і залежність від папського двору чи королів з Турину Джио Енріко не приваблювала і він відхилив запрошення, котре б радо схопив слабодухий митець.
В рідній Генуї
Джио Енріко повернувся з Турину до Генуї, де працюватиме до власної смерті. Він знову був затребуваний як портретист багатіїв і аристократів Генуї. Але працював і по замовам релігійних громад Генуї. Він теж посприяв перетворенню декількох храмів міста на справжні картинні галереї, які старанно вивчав колись в молоді роки в Римі.
Вибрані твори (неповний перелік)
Портрет невідомого сенатора з листом в руках (поясний) Парадний портрет невідомої аристократки в парку Портрет невідомої з коштовностями в руках (поясний), овал. Портрет літнього пана в кріслі, тондо Житіє св. Франциска, церква Сан Філіппо Нері, Генуя Портрет генуезького аристократа, Ермітаж, Санкт-Петербург. Походить зі збірок Строганова, у котрого рахувався як Антоніс ван Дейк Гос. Эрмитаж, «Западноевропейская живопись», каталог 1, Ленинград, «Аврора», 1976 Дож Генуї Джованні Баттіста Каттанео делла Вольта Август ІІІ, король Польщі Портрет невідомого в перуці (овал, погрудний). Мантуя
Джерела https://bottegadarteantichita.com/en/opera/giovann-enrico-vaymer-iscuola-genovese-del-xvii-sec/ (видання Daniele Sanguineti, Giovanni Enrico Vaymer, 1999, Генуя) https://archive.org/details/vitedepittorisc01rattgoog (Рафаелло Сопрані, Життєписи генуезьких художників, скульпторів і архітекторів, оцифрування з джерела Оксфордського університету від 02 лютого 2007 р. с. 177—182) Гос. Эрмитаж, «Западноевропейская живопись», каталог 1, Ленинград, «Аврора», 1976 https://books.google.com.ua/books?id=K2cCAAAAYAAJ&q=Michael+Bryan+Painters+Engravers&pg=PA1&redir_esc=y#v=snippet&q=Michael%20Bryan%20Painters%20Engravers&f=false(Bryan, Michael (1889). Walter Armstrong & Robert Edmund Graves (ed.).)
Примітки
Див. також Мистецтво Італії Сейченто Караваджизм Живопис бароко Релігійний живопис Генуезька школа Венеційська школа Римська художня школа Бароко в Генуї
Посилання