Антоніна Федорівна Бебко́ ( 3 червня 1934, Решетилівка) — українська килимарниця; заслужений майстер народної творчості УРСР з 1982 року.
Творчість Протягом 1950–1996 років працювала на Решетилівській фабриці художніх виробів. Виготовляла килими з орнаментами і гобелени з сюжетними зображеннями за ескізами професійних художників. Брала участь у виготовленні гобеленів:
за ескізами Степана та Людмили Джусів «Море» (1986); «Мир на землі» (1987); «Мирний космос» (1987); «Левадія» (1988); «Ботанічне» (1988); «Дівчата Криму» (1988); «Мати земля» (1989); за ескізами Івана та Марії Литовченків «Слава Черкащини» (1967); «Слава переможцю» (1985); «Земля Волинська» (1987); «Прометей» (1989); «Джерела слов'янської писемності» (1989); за ескізами Людмили Жоголь «Стельмахові роси» (1981); «Рідні простори» (1983); «Простори Подолії» (1990); за ескізами Олександра Мельника «Григорій Сковорода» (1987); «Думи мої» (1989); «Котляревський» (1993); за ескізами Леоніда Товстухи «Осінній ранок» (1986); «Пам'ять» (1986); «Гімн України» (1987). </div> У 1978—1979 та 1981—1982 роках брала участь у всеукраїнських та всесоюзних виставках.
Твори майстрині зберігаються у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва та інних музеях України.
Література ; Товстуха Л. С. Бебко Антоніна Федорівна //