Єго́р Йо́сипович Шутько́ ( — ) — навідник станкового кулемета 804-го стрілецького полку (229-а стрілецька дивізія, 54-а армія, 3-й Прибалтійський фронт), комсомолець, червоноармієць, Герой Радянського Союзу.
Біографія Єгор Шутько народився в селі Бахтин Борівського району Харківської області 12 жовтня 1924 року. Українець. Потім жив у радгоспі «20 років жовтня», який розташований у селі Першотравневе Борівського району. Закінчив 9 класів.
У березні 1943 року був призваний Борівським райвійськкоматом до Червоної Армії.
На фронтах німецько-радянської війни з 1943 року. Брав участь у бойових діях на 3-му Українському, 2-му і 3-му Прибалтійському фронтах. У боях двічі поранений легко і один раз поранений важко.
Загинув 21 вересня 1944 року, кинувшись з гранатою під німецький танк.
Похований у військовому похованні на південь від хутора Булі Звартавскої волості Валкського району Латвії
Нагороди Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року рядовому Шутьку Єгору Йосиповичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно).
Нагороджений орденом Леніна і медаллю «За відвагу».
Пам'ять 26 квітня 1976 року в місті Алуксне (Латвія) була створена вулиця Єгора Шутька. Після 1991 року вона була перейменована на Рупнієцибас. У райцентрі Борова йому встановлено пам'ятник і його іменем названо вулицю. У селі Першотравневе Борівського району його іменем названо вулицю.
Примітки
Джерела
Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. — К., 1957—1979. — Харківська область. — С. 238. ШУТЬКО Єгор Йосипович Військове братське кладовище (Булі, Звартавська волость)