Середовище передачі даних () — фізична субстанція, в якій відбувається передача (перенесення) тієї чи іншої інформації (даних) від джерела (передавача, відправника) до приймача (одержувача). Інформація переноситься за допомогою сигналів. Сигнали можуть мати різну природу:
електричну (електрони в міді, заряджені йони); механічну (звукові хвилі в повітрі, сейсмічні хвилі в ґрунті); електромеханічну; електромагнітну (радіохвилі в повітрі, в безповітряному просторі або в ґрунті)Demetrius T Paris and F. Kenneth Hurd, Basic Electromagnetic Theory, McGraw Hill, New York 1969 , Chapter 8; оптичну (світло лазера в оптоволокні).
Середовище передачі може бути природним або штучним. Воно є складником каналу зв'язку.
Природні середовища
Космічний (безповітряний) простір. Сигнали: електромагнітне випромінювання ; світло; рентгенівське випромінювання; та інші види випромінювання. Газоподібні середовища. Сигнали: радіохвилі. Рідкі (киселеподібні) середовища. Сигнали: звукові хвилі. Тверді середовища (ґрунт, камінь, дерево). Сигнали: звукові хвилі; сейсмічні хвилі.
Звукові та сейсмічні хвилі добре проводяться твердими матеріалами природного походження (камінь, дерево), що використовується під час створення електромеханічних пристроїв прийняття-передавання інформації.
Штучні середовища Штучні середовища для передачі сигналів здебільшого представлені проводами та кабелями.
Оптичний кабель. Матеріали (середовища): скло і/або пластик. Сигнал — світло (електромагнітна хвиля) переноситься внаслідок ефекту повного внутрішнього зображенняSenior, pp. 12–14. Кабелі, проводи з металевим провідником. Різновиди: коаксіальний кабель, вита пара та інші. Матеріали (середовища): мідь і інші провідники. Сигнал — електрони/заряджені іони, що передаються шляхом відмінності рівнів напруги на різних кінцях провідника (внаслідок різниці потенціалів). Вуглецеве волокно і тканини з вуглецевих волокон. Матеріал (середовище): вуглець. Сигнали електричні.
Примітки